Інтерактивну виставку усміхнених святих відкрили в Острозькому замку

Тридцять унікальних ікон, на яких святі посміхаються, можна побачити в оновленій експозиції Державного історико-культурного заповідника Острога

У межах партнерської програми "Культура. Туризм. Регіони" Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму музей реалізував проєкт "Експозиція Острозької іконописної майстерні в Острозькому замку".

 

У середу, 13 жовтня, відбулося відкриття експозиції. Серед присутніх гостей були заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Сергій Гемберг, начальниця відділу культури та туризму міськвиконкому Ольга Лозюк, директорка Музею історії Острозької академії Анастасія Хеленюк та інші. 

Над оновленням експозиції працювала команда музейників, а курували виставку заступник директора з наукової роботи ДІКЗО Андрій Брижук та доцент кафедра архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства та природокористування Віктор Луц.

Нова виставка розміщена на площі понад 300 м2 та займає три зали найвищого поверху Острозького замку. Експозицію іконопису розширили та відійшли від практики виключно споглядання до практики залучення. Виставка містить інтерактивні та інклюзивні елементи й дозволяє детальніше дізнатися про історію майстерні, деталі створення ікон та безпосередньо про острозький іконопис.

Також, відвідувачі зможуть відчути себе дослідниками та за допомогою мікроскопа детально роздивитися структуру фарби, мазки пензля та інше. У вітрині можна побачити увесь процес роботи іконописця – від етапу заготовки дошки, роботи з матеріалом, знаряддями до фінального покриття лаком. Частину ікон супроводжує відео з поясненнями складних сюжетів.

Низку експонатів вперше виставили до огляду відвідувачів. Зокрема, завдяки новому розміщенню двохсторонньої ікони "Покрова та Воскресіння",тепер можна відразу оглянути обидві ікони. Оновлену експозицію доповнили предметами 16 -18 ст., які були знайдені під час археологічних розкопок. Подібний посуд, скляні вироби іконописець зобразив свого часу на іконі.

Проєкт має на меті сприяти збереженню культурної спадщини Острога та забезпечити доступність і простоту сприйняття творів мистецтва для широкого кола відвідувачів. У музеї створили тактильні зображення та підготували описи експонатів шрифтом Брайля. Ще виставку доповнили тактильною моделлю аналою з життям святого Миколая, яку в 2020 році створили  за підтримки УКФ у рамках проєтку "Інклюзивний музей в Острозькому замку".

Багато уваги приділили деталям, які зацікавлять наймолодших відвідувачів замку. Тож у музейній залі облаштували дитячу зону, де юним дослідникам пропонують скласти фрагмент ікони, а у розмальовці розфарбувати орнамент чи елемент твору мистецтва.

За допомогою сучасного дизайну, технологій, художнього оформлення та просторових рішень оновлена експозиція трансформувалась з традиційної збірки музеєфікованих предметів до інтерактивного середовища.

Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.