В Ізраїлі знайшли найбільший у світі центр виноробства Візантійської епохи

Під час розкопок, які проводяться Управлінням старожитностей Ізраїлю в місті Явне, було виявлено стародавній виноробний комплекс.

Про це повідомляє NEWSru.co.il.

 

Археологічне відкриття, яке було зроблене перед будівництвом нового житлового району, свідчить про те, що у Візантійську епоху це місто було найбільшим у світі центром виноробства.

Розкопано величезну промислову зону, що досягла свого розквіту близько 1500 років тому. Вона складалася щонайменше з п'яти виноробень, а також гончарних майстерень, де виготовляли глечики.

 

Площа кожної виноробні сягала 225 квадратних метрів. Навколо басейнів, де виноград чавили ногами, розміщувалися місткості для бродіння. Неподалік були облаштовані величезні склади, з яких глечики з вином поставлялися в порти та розходилися по Європі та Африці. А загальна площа "промзони" - кілька гектарів.

"Ми були здивовані, виявивши настільки складним є підприємство, яке виробляло вино в промислових об'ємах. Особливе здивування викликали ніші в формі мушлі, які служили для оздоблення. Вони свідчать про багатство власників виноробень", - кажуть археологи.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.