У Львові створили мурал, де Шевченка зобразили у стилі The Beatles

У Львові, на вулиці Шкільній, художник Андрій Буняк створив мурал, який повторює сюжет обкладинки альбому “Abbey Road” британського поп-гурту The Beatles. Однак замість музикантів “дорогу переходять” чотири Тараси Шевченки.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Зазначають, що стінопис з'явився у межах спільного проєкту Андрія Буняка та Львівобленеого. Художник розмалюває об'єкти комунального підприємства.

"Зображення чоловіків на пішохідному переході відсилає до нас до відомої фотографії учасників групи The Beatles – поп-ікон минулого століття. Водночас силуети нагадують образ Тараса Григоровича Шевченка, одягнутого в кожух, військову форму, чорне пальто. Так його зображують, аби передати журбу.

Хоча, згідно з історичними даними, викладеними на курсі Орисі Демської, Тарас Шевченко був веселим і комунікабельним, душею компанії, а "мучеником" його зробив Радянський союз", – каже про мурал Андрій Буняк.

На муралі однин із силуетів Шевченка, якого автор зобразив у сучасному одязі, каже: "Зніміть вже з мене той кожух".

Зазначають, новий стінопис нагадує, що український національний герой більш відомий, ніж "бітли" і, найперше, він був веселою людиною. На думку автора, слід почати викидати прорадянські образи та віяння.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.