У Львові створили мурал, де Шевченка зобразили у стилі The Beatles

У Львові, на вулиці Шкільній, художник Андрій Буняк створив мурал, який повторює сюжет обкладинки альбому “Abbey Road” британського поп-гурту The Beatles. Однак замість музикантів “дорогу переходять” чотири Тараси Шевченки.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Зазначають, що стінопис з'явився у межах спільного проєкту Андрія Буняка та Львівобленеого. Художник розмалюває об'єкти комунального підприємства.

"Зображення чоловіків на пішохідному переході відсилає до нас до відомої фотографії учасників групи The Beatles – поп-ікон минулого століття. Водночас силуети нагадують образ Тараса Григоровича Шевченка, одягнутого в кожух, військову форму, чорне пальто. Так його зображують, аби передати журбу.

Хоча, згідно з історичними даними, викладеними на курсі Орисі Демської, Тарас Шевченко був веселим і комунікабельним, душею компанії, а "мучеником" його зробив Радянський союз", – каже про мурал Андрій Буняк.

На муралі однин із силуетів Шевченка, якого автор зобразив у сучасному одязі, каже: "Зніміть вже з мене той кожух".

Зазначають, новий стінопис нагадує, що український національний герой більш відомий, ніж "бітли" і, найперше, він був веселою людиною. На думку автора, слід почати викидати прорадянські образи та віяння.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.