У Любліні урочисто відкривають пам'ятник Омеляну Ковчу

У Любліні урочисто відкриють пам'ятник видатному українському гуманісту — отцю Омеляну Ковчу, “пароху концтабору Майданек”

У Польщі 4 жовтня на високому рівні пройде церемонія відкриття пам'ятника видатному українському гуманісту священику-рятівнику Омеляну Ковчу. Також після "ковідної" перерви вручать міжнародну відзнаку його імені. Урочистості очолять Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук та мер міста Любліна Кшиштоф Жук. Мистецьку частину розпочне "Прелюдія" видатного польського режисера Лешека Мондзіка, а завершить виступ відомого українського дуету "Сестри Тельнюк". 

 

Гранітний монумент видатному українському гуманісту, блаженному священномученику отцю Омеляну Ковчу, відомому як "парох концтабору Майданек", стоїть на Дорозі мучеників Майданека у Любліні, Польща. 

Отець Омелян Ковч під час Другої світової війни допомагав і рятував євреїв, українців, поляків. У 1943 році його відправили до концтабору Майданек, де він виконував душпастирську службу серед ув'язнених різних конфесій та національностей. 2001 року Папа Римський проголосив Омеляна Ковча блаженним священномучеником.

 Рада польського міста Любліна на початку 2018 року одноголосно постановила спорудити пам'ятник українцеві Омеляну Ковчу та всіляко сприяла реалізації проєкту. Над проектом працювали скульптор Олександр Дяченко та архітекторка Марта Дяченко.  Монумент, створений на благодійні внески, поставили поблизу входу до Меморіального комплексу-музею "Майданек", він переданий громаді Любліна як дар від України.

Монумент встановили навесні цього року, втім відкриття запланували на час послаблення карантину. Опікувалися цією справою українські Комітет із вшанування пам'яті Блаженного Омеляна Ковча, Фундація "Гуманітарні ініціативи" та польська Фундація духовної культури пограниччя. 

Мистецьку частину розпочне "Прелюдія" видатного польського режисера Лешека Мондзіка, а завершить виступ відомого українського дуету "Сестри Тельнюк". Режисером урочистостей є Василь Вовкун, генеральний директор Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.



Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.