У Любліні урочисто відкривають пам'ятник Омеляну Ковчу

У Любліні урочисто відкриють пам'ятник видатному українському гуманісту — отцю Омеляну Ковчу, “пароху концтабору Майданек”

У Польщі 4 жовтня на високому рівні пройде церемонія відкриття пам'ятника видатному українському гуманісту священику-рятівнику Омеляну Ковчу. Також після "ковідної" перерви вручать міжнародну відзнаку його імені. Урочистості очолять Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук та мер міста Любліна Кшиштоф Жук. Мистецьку частину розпочне "Прелюдія" видатного польського режисера Лешека Мондзіка, а завершить виступ відомого українського дуету "Сестри Тельнюк". 

 

Гранітний монумент видатному українському гуманісту, блаженному священномученику отцю Омеляну Ковчу, відомому як "парох концтабору Майданек", стоїть на Дорозі мучеників Майданека у Любліні, Польща. 

Отець Омелян Ковч під час Другої світової війни допомагав і рятував євреїв, українців, поляків. У 1943 році його відправили до концтабору Майданек, де він виконував душпастирську службу серед ув'язнених різних конфесій та національностей. 2001 року Папа Римський проголосив Омеляна Ковча блаженним священномучеником.

 Рада польського міста Любліна на початку 2018 року одноголосно постановила спорудити пам'ятник українцеві Омеляну Ковчу та всіляко сприяла реалізації проєкту. Над проектом працювали скульптор Олександр Дяченко та архітекторка Марта Дяченко.  Монумент, створений на благодійні внески, поставили поблизу входу до Меморіального комплексу-музею "Майданек", він переданий громаді Любліна як дар від України.

Монумент встановили навесні цього року, втім відкриття запланували на час послаблення карантину. Опікувалися цією справою українські Комітет із вшанування пам'яті Блаженного Омеляна Ковча, Фундація "Гуманітарні ініціативи" та польська Фундація духовної культури пограниччя. 

Мистецьку частину розпочне "Прелюдія" видатного польського режисера Лешека Мондзіка, а завершить виступ відомого українського дуету "Сестри Тельнюк". Режисером урочистостей є Василь Вовкун, генеральний директор Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.



Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.