У Луцьку оголосили конкурс на пам'ятник Степану Бандері

У Луцьку оголосили конкурс проєктів пам'ятника політичному діячу, борцю за незалежність України Степанові Бандері.

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

 

"Метою конкурсу є визначення кращого ескізного проєкту пам'ятника Степану Бандері, який був би гідним вшануванням та створенням неповторного образу борця за незалежність України, та гармонійного вирішення благоустрою прилеглої території", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, конкурс проводитиметься з 20 жовтня 2021 року до 20 березня 2022 року. Проєкти прийматимуть з 1 листопада 2021 року до 17.00 11 січня 2022 року.

Призовий фонд конкурсу становить 45 тис. грн: за перше місце передбачається 20 тис.грн, 15 тис.грн – за друге, 10 тис. грн – за третє.

Місцем встановлення пам'ятника Степану Бандері визначено сквер між будинками 16-а та 24 на вул. Лесі Українки.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.