Під Києвом виявили кладовище та залишки храму часів Київської Русі

Біля столиці, у центральній частині Вишгорода, археологи виявили стародавні кладовище та залишки храму. Знахідка допомогла історикам простежити еволюцію “серця” міста.

Про це повідомили у Вишгородському історико-культурному заповіднику.

 

Підчас розкопок у центральній частині міста представники вишгородської археологічної експедиції спільно з археологами Національної академії України виявивши територію церковного кладовища часів Київської Русі. На цій місцевості ще жодного разу не проводили планових археологічних досліджень.

Зазначають, що знахідка дозволяє простежити еволюцію центральної частини Вишгорода ХІ-ХІХ століть.

На глибині понад метр археологи виявили великий пласт будівельного сміття XI-XII століть, що утворився після будівництва нової церкви. Таким чином, в колекцію археологів потрапили уламки цегли-плінфи, з якої споруджувалися стіни давньоруського храму.

Також археологи виявили фрагменти овруцького пірофіліту, видобутого на півночі сучасної Житомирщини. З цього матеріалу виконували різноманітні деталі інтер'єру: карнизи, капітелі тощо.

 

Рідкісною знахідкою також стала і розкопка споруд післямонгольської доби (споруди та господарські ями). Вони підтверджують те, що частина міського населення у 1240 році пережила монгольську навалу. Елементи давньоруської епохи археологи виявили під землею на глибині у майже два метри. Розчистили частину огорожі, яка, припускають, могла відокремлювати церковну садибу від навколишньої забудови.

Дослідники підкреслюють, подальше вивчення отриманих під час розкопок матеріалів дозволить краще зрозуміти динаміку розвитку міської забудови, відкрити невідомі раніше сторінки історії Вишгорода.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.