На Житомирщині знайшли поховання солдатів вермахту

У Лугинському районі Житомирської області пошуковці натрапили на поховання 12 німецьких солдатів часів Другої світової війни.

Про це повідомляє у Фейсбуці історико-патріотичне об'єднання "Пошук".

 

"Загалом за 2 дні роботи на локації було виявлено 12 солдатів вермахту і 9 жетонів. Про знахідку було повідомлено представника Народної спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями (так звана організація Фольксбунд) і підготовлено відповідну документацію для подальшої передачі останків солдатів для перепоховання на збірному німецькому військовому кладовищі", - йдеться у повідомленні.

Як зазначили у "Пошуку", останки знайдено під час перевірки інформації від місцевих мешканців про нібито похованих у цьому місці червоноармійців. У процесі розкопок пошуковики натрапили на людські кістки.

Коли ж на шиї одного з солдатів виявили алюмінієвий жетон з номером підрозділу та особистим номером бійця, стало зрозуміло, що в ямах лежать військові вермахту.

 

Зазначається, що поруч з останками виявлено й особисті речі: гребінці, дзеркальце, ніж, презервативи. Серед знайденого – гаманець із квитками на театральну виставу у польському місті Битом, а також Залізний хрест 2-го класу.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.