АНОНС: "Історичні культури Польщі та України. Про джерела непорозуміння між сусідами"

Центр міської історії запрошує на дискусію та презентацію двох книг, що постали в результаті польського-українського міжнародного проекту "Історичні культури Польщі та України в процесі змін"

Центр міської історії запрошує на дискусію та презентацію двох книг, що постали в результаті польського-українського міжнародного проекту "Історичні культури Польщі та України в процесі змін", що його провадив Collegium Civitas та Інститут політичних наук Польської академії наук за підтримки Національного центру науки (Краків), у співпраці із Центром міської історії.

 

Це видання "Історичні культури Польщі та України. Про джерела непорозуміння між сусідами" / (За ред. Томаша Стриєка та Володимира Склокіна. Варшава: Scholar; Collegium Civitas, 2021) та "Історичний дискурс у мас-медіях. Репрезентації минулого в польській та українській медіасфері" (За ред. Барбари Марковської. Варшава: Scholar; Collegium Civitas, 2021). Обидві книги вийшли польською мовою. Перша планується також до друку англійською та українською.

Дослідження стосувалися не лише пам'яті на рівні цілого суспільства та практик комеморації, але і ролі шкільної освіти, дебатів публічних інтелектуалів, та дискурсів медій. Насправді, чи настільки вже глибокими є непорозуміння між поляками та українцями щодо історичного минулого?

Для участі в події, будь ласка, зареєструйтесь.

Робочі мови – українська, польська. На події буде забезпечений синхронний переклад.

Дискусія і презентація книг за участі:

  • Томаш Стриєк, Інститут політичних наук Польської академії наук / Collegium Civitas
  • Володимир Склокін, Український католицький університет
  • Гжегож Мотика, Інститут політичних наук Польської академії наук
  • Йоанна Конєчна-Саламатін, Варшавський університет
  • Барбара Марковська, Collegium Civitas
  • Ярослав Грицак, Український католицький університет
  • Леонід Зашкільняк, Львівський національний університет ім. І. Франка
  • Данило Судин, Український католицький університет






Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.