АНОНС: "Історичні культури Польщі та України. Про джерела непорозуміння між сусідами"

Центр міської історії запрошує на дискусію та презентацію двох книг, що постали в результаті польського-українського міжнародного проекту "Історичні культури Польщі та України в процесі змін"

Центр міської історії запрошує на дискусію та презентацію двох книг, що постали в результаті польського-українського міжнародного проекту "Історичні культури Польщі та України в процесі змін", що його провадив Collegium Civitas та Інститут політичних наук Польської академії наук за підтримки Національного центру науки (Краків), у співпраці із Центром міської історії.

 

Це видання "Історичні культури Польщі та України. Про джерела непорозуміння між сусідами" / (За ред. Томаша Стриєка та Володимира Склокіна. Варшава: Scholar; Collegium Civitas, 2021) та "Історичний дискурс у мас-медіях. Репрезентації минулого в польській та українській медіасфері" (За ред. Барбари Марковської. Варшава: Scholar; Collegium Civitas, 2021). Обидві книги вийшли польською мовою. Перша планується також до друку англійською та українською.

Дослідження стосувалися не лише пам'яті на рівні цілого суспільства та практик комеморації, але і ролі шкільної освіти, дебатів публічних інтелектуалів, та дискурсів медій. Насправді, чи настільки вже глибокими є непорозуміння між поляками та українцями щодо історичного минулого?

Для участі в події, будь ласка, зареєструйтесь.

Робочі мови – українська, польська. На події буде забезпечений синхронний переклад.

Дискусія і презентація книг за участі:

  • Томаш Стриєк, Інститут політичних наук Польської академії наук / Collegium Civitas
  • Володимир Склокін, Український католицький університет
  • Гжегож Мотика, Інститут політичних наук Польської академії наук
  • Йоанна Конєчна-Саламатін, Варшавський університет
  • Барбара Марковська, Collegium Civitas
  • Ярослав Грицак, Український католицький університет
  • Леонід Зашкільняк, Львівський національний університет ім. І. Франка
  • Данило Судин, Український католицький університет






Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.