Уряд виділив кошти на Галузевого державний архів УІНП

Кабінет Міністрів виділив 34 млн грн на реконструкцію будівлі галузевого архіву Українського інституту національної пам`яті.

Як повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики, Відповідне розпорядження про перерозподіл бюджетних коштів Уряд прийняв на своєму 22 вересня.

 

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті створений у червні 2019 року. Його завдання – зберегти архівні документи репресивних органів та забезпечити право на доступ до цієї інформації для всіх охочих. Такі інституції, в яких зібрані докази злочинів комуністичного тоталітарного режиму, вже давно створені у розвинених європейських країнах, які свого часу також будували "комуністичне майбутнє". Зокрема в Німеччині, Литві, Чехії, Польщі, Угорщині.

Архів отримав будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у червні 2019 року від Національного банку України. Це приміщення потребує реконструкції. Відповідний проєкт Архів презентував у липні цього року. Ним передбачені Open space, лабораторії для оцифрування та сучасні архівосховища. 

У майбутньому в Архіві національної пам'яті має бути зосереджено орієнтовно 4 млн справ з архівів правоохоронних органів. Планується, що це буде найбільший архів не лише на території України, а й серед аналогічних архівів країн Центральної та Східної Європи.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.