Уряд виділив кошти на Галузевого державний архів УІНП

Кабінет Міністрів виділив 34 млн грн на реконструкцію будівлі галузевого архіву Українського інституту національної пам`яті.

Як повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики, Відповідне розпорядження про перерозподіл бюджетних коштів Уряд прийняв на своєму 22 вересня.

 

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті створений у червні 2019 року. Його завдання – зберегти архівні документи репресивних органів та забезпечити право на доступ до цієї інформації для всіх охочих. Такі інституції, в яких зібрані докази злочинів комуністичного тоталітарного режиму, вже давно створені у розвинених європейських країнах, які свого часу також будували "комуністичне майбутнє". Зокрема в Німеччині, Литві, Чехії, Польщі, Угорщині.

Архів отримав будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у червні 2019 року від Національного банку України. Це приміщення потребує реконструкції. Відповідний проєкт Архів презентував у липні цього року. Ним передбачені Open space, лабораторії для оцифрування та сучасні архівосховища. 

У майбутньому в Архіві національної пам'яті має бути зосереджено орієнтовно 4 млн справ з архівів правоохоронних органів. Планується, що це буде найбільший архів не лише на території України, а й серед аналогічних архівів країн Центральної та Східної Європи.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.