АНОНС: Презентація путівника "Стежками предків: Сяніччина у Львові"

В рамках проекту «Стежками предків» реалізованого за сприяння Українського культурного фонду відбудеться презентація путівника Сяніцьким повітом Республіки Польща. У довідці про міста і села повіту подано описи збережених у них дерев'яних та мурованих церков, пам'яток меморіальної спадщини — цвинтарів, хрестів і капличок

 

В презентації путівника візьмуть участь учасники експедиції та команда проекту:

  • Roman Strekhaliuk — керівник проекту "Стежками предків
  • Оля Свідзинська — авторка текстів
  • Тарас Радь – науковий редактор путівника, автор текстів
  • Христина Дубницька – голова МГО "Вирій"
  • Ігор Губіліт – директор Туроператор Відвідай

Модерує: Віталій Ляска, керівник проекту Локальна історія

Путівник розповсюджується безкоштовно під час презентацій.

Проєкт реалізується за підтримки Український культурний фонд.

Локація: Центр Шептицького, вул. Стрийська 29А, (паркова аудиторія)

Контактна особа: Христина 098 981 04 48

Громадська організація "Вирій" займається збереженням і популяризацією історії та культури українських етнічних земель за кордонами України. Утворена у 2014 році у Львові учасниками міжнародного табору-експедиції "Вирій", який від 2009 року щороку відбувається на теренах Закерзоння (південно-східна Польща).

Об'єднує громадських активістів з різноманітних сфер суспільного життя, яким не байдуже збереження культурної спадщини і національної пам'яті українців за межами України. У 2019 році організація розпочала проєкт "Стежками предків" та випустила путівник, присвячений українській культурній спадщині Любачівського повіту в Польщі.

У 2021 році команда проєкту "Стежками предків" видала другий путівник, присвячений українській культурній спадщині Сяніцького повіту в Польщі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.