В Іспанії виявили ранньохристиянське поховання

Археологи дослідили незвичну вестготську гробницю 7-8 століття у скелі біля печерного християнського скиту Сан-Тірсо і Сан-Бернабе на півночі Іспанії.

Розкопки провела команда з Національного центру досліджень людського розвитку (CENIEH), передає The History Blog.

 

Науковці виявили у гробниці з вапняку останки дорослої людини. Скелет похований відповідно до християнської традиції – головою на захід. Найімовірніше, останки належать ранньохристиянському самітнику.

Ця археологічна знахідка доводить, що християнські богослужіння у скельному скиті Сан-Тірсо і Сан-Бернабе мають історію на кілька століть давнішу, ніж вважалося досі.

 

Поховання виявили в печерах карстового комплексу Охо Гуарене, мережі з 400 печер і десятків кілометрів галерей.

Остаточні висновки щодо історії іспанського скельного скиту будуть зроблені пізніше.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.