У Кам’янці-Подільському виявили давньоруське поховання

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині під час прокладання траншеї археологи виявили поховання жінки ХІІІ-ХIV ст., що є найдавнішим на території Старого міста

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк.

 

"Коли прокладалася траншея для земляного кабелю на схід від Вірменського бастіону в межах ділянки на вулиці Францисканська, 10, то наштовхнулися на поховання жінки віком до 30 років. Дослідження поховальної камери показали, що воно прямокутної форми і швидше за все це вже був дерев'яний гріб. Наявність кераміки всередині дає можливість попередньо припустити, що це - ХІІІ-ХIV ст. У неї на пальцях виявили два кільця, оздоблені псевдовиттям, що теж характерні для ХІІІ-ХIV ст." - зазначив Болтанюк.

За його словами, жінка похована головою на захід, що свідчить про християнську традицію. Вона похована у трипільському культурному шарі, адже поруч археологи виявили залишки житла ранньотрипільського періоду.

Як зауважив кандидат історичних наук, керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України Павло Нечитайло, це поховання пов'язане з церквою, що стояла при в'їзді на Вірменський ринок.

Фахівці наголошують, що таке поховання є першим на території Старого міста. Раніше давньоруські поховання виявляли в Кам'янці-Подільському на території замку.

Далі рештки жінки досліджуватимуть антропологи з Інституту археології НАНУ.

Археологи здійснювали нагляд за траншеями, які проводить ТзОВ "Волинська електротехнічна компанія".

Участь у роботах брали Павло Нечитайло, Петро Болтанюк, магістант Національного університету "Києво-Могилянська академія" Євген Левінзон, магістанти Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка Ільдар Яхієв та Олександра Бєлік.  

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.