В окупованому Криму на розкопках знайшли колекцію прикрас ІІІ століття. ФОТО

Археологи «Кримського федерального університету ім. Вернадського», який окупаційна влада Росії створила у 2014 році, розрили могильник Опушки в Сімферопольському районі, де знайшли колекцію прикрас III століття.

Про це повідомляє The Бабель.

 

Зазначено, що знайдені пара сережок, три браслети і дві нагрудні прикраси могли належати високопосадовим особам аланських племен. Їх знайшли біля дитячих і жіночих людських решток, ймовірно, прикраси були отримані у спадок. Також у могильнику знайшли нові екземпляри мечів аланських воїнів з вирізами, які відносяться до IV століття.

 

Коштовності добре збереглися і становлять цінність для музейної колекції.

 

"Унікальність могильника Опушки в тому, що він став місцем поховань відразу пʼяти стародавніх культур: пізньоскіфської, середньосарматської, пізньосарматської, германської та аланської.

Зараз ми дослідили 1/7 могильника і, сподіваємося, що подальші розкопки допоможуть визначити причини такої уваги до цього місця носіїв пʼяти різних культур", — сказано у повідомленні "університету".

 

Згідно із міжнародним правом, Крим — українська територія, а тому всі археологічні знахідки є власністю України.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.