Росія привласнила понад 4000 пам'яток у Криму і вивозить артефакти - ЮНЕСКО

Ситуація з правами людини в окупованому Росією Криму та місті Севастополі продовжує погіршуватися, а об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та інші культурні пам'ятки зазнають варварського поводження і розграбування з боку окупаційної влади.

Про це йдеться в доповіді ЮНЕСКО про спостереження за ситуацією в Автономній Республіці Крим для 212-й сесії Виконавчої ради організації.

 

Зазначається, що дана інформація представлена національною комісією України у справах ЮНЕСКО та постійним представництвом України при ЮНЕСКО на прохання генерального директора ЮНЕСКО.

У ній дається загальний огляд ситуації в сферах компетенції ЮНЕСКО в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна), тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також представлена відповідна оновлена інформація за період з січня 2020 року до кінця липня 2021 року.

В ЮНЕСКО зазначають, що російська окупація Криму змінила сприйняття історико-культурної спадщини України як державою, так і суспільством.

"Росія привласнила українські культурні цінності на півострові, включаючи 4 095 пам'яток національного та місцевого значення, які перебувають під охороною держави ... Росія використовує таке привласнення для реалізації своєї комплексної довгострокової стратегії щодо зміцнення свого історичного, культурного і релігійного домінування над минулим, сьогоденням і майбутнім Криму", - йдеться в доповіді.

Зазначається, що РФ незаконно вивозить артефакти з окупованого Криму, які потім експонує в Росії зі "своїми власними кураторськими наративами", проводить несанкціоновані археологічні розкопки, стирає сліди культурної присутності кримських татар на півострові, а їх релігію перетворює на зброю проти них самих.

Також в організації звернули увагу, що в порушення вимог Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, на об'єктах культурної спадщини ведуться незаконні "археологічні розкопки".

Зокрема, в червні 2021 року з використанням важкої техніки почалися "розкопки", які можуть поставити під загрозу статус поселення Херсонес Таврійський, внесеного в 2013 р. під назвою "Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора" до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Крім того, для будівництва траси "Таврида", яка веде до нещодавно збудованого Керченського мосту, що з'єднує півострів з Росією, були знищені мусульманські поховання.

У місті Бахчисараї на тимчасово окупованій території Кримського півострова незаконно створені органи захопили 32 об'єкти нерухомості національної пам'ятки "Ханський палац", які входять до складу Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.