У Львові відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему

У неділю, 12 вересня, у Львові відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему. Подію приурочили до 100-річчя львівського письменника-фантаста.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Малюнок створили на стіні компресорної станції. Вона розташована на території колишнього трамвайного депо на вулиці Вітовського, відомого як Lem Station. Це спільний проєкт з офісом "Катовіце – місто музики ЮНЕСКО", офісом "Львів – місто літератури ЮНЕСКО" та ТзОВ "ЛемСтейшн".

Мурал також відкрили у рамках спільного проєкту з польським містом Катовіце – "Нам не потрібні інші світи. Нам потрібні дзеркала". Мурал створили львівські митці Віталій та Сергій Грехи.

Львів – рідне місто Станіслава Лема. Там він народився, навчався у місцевій гімназії та університеті. Зазначають, що саме у Львові він сформувався як особистість – провів дитинство та юнацькі роки, а перший фантастичний роман "Людина з Марсу" написав ще під час німецької окупації міста. Тому 100-ліття всесвітньо знаного письменника-фантаста, футуролога та філософа Станіслава Лема у Львові відзначили низкою заходів.

Зокрема, урочистостями у сесійній залі львівської Ратуші за участю письменника Юрія Андруховича, лемознавця Андрія Павлишина, поетки та перекладачки Ірини Старовойт та інших інлетектуалів міста.

Також на фасаді будинку, де мешкала родина Лемів відкрили меморіальну таблицю письменнику. Окрім того відбулась дискусія про "Місце Лема в українській сучасній культурі" та фестиваль аудіовізуального мистецтва "Тетраматика: Себастіан Соберський [PL]. Лекція "Голоси космосу".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.