АНОНС: “Garden party” у Михайла Грушевського

11-12 вересня на садибі Історико-меморіального музею Михайла Грушевського відбудеться стрибок на сто років назад, аби дізнатися, як виглядали, звучали та смакували наші 1920-ті

Камерний фестиваль до 155-річчя з Дня народження Михайла Грушевського під назвою "Garden party" відбудеться 11-12 вересня.
 
Роками садиба Грушевських була центром культурного життя української інтелігенції, зокрема у 1920-х. Тут збиралися інтелектуали тієї доби: як з оточення Михайла Грушевського, так і покоління його доньки Катерини та небожа Сергія Шамрая.
ЩО БУДЕ?
⁃ концерт джазу та класичної музики
⁃ лекторій
⁃ кінозала
⁃ стріт-арт
⁃ декламація поезії
⁃ квіткова майстерня
⁃ лотерея-алегрі
⁃ шахи
⁃ ярмарок
⁃ буфет
⁃ променад інтер'єрами Дому Грушевських.
Образи у стилі 1920-х вітаються.
КВИТКИ
•одноденний – 250 грн
•дводенний – 400 грн
•дитячий – 100 грн
ПРИДБАТИ ОФЛАЙН
Каса Історико-меморіального музею Михайла Грушевського щодня з 10:00 до 17:00, окрім понеділка. 
ПОДІЯ НА ФЕЙСБУЦІ
https://www.facebook.com/events/188263676559463
 
 
 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.