Нацбанк заборонив заходити в Архів національної пам‘яті

На думку НБУ Архів національної пам‘яті «становить загрозу безпеці суспільства і держави»

Про це повідомив директор архіву Ігор Кулик.
 
Національний банк України заборонив працівникам Архіву національної пам'яті вхід до свого приміщення у Києві на вулиці Пухівській, 7.
Директор архіву Ігор Кулик повідомив, що Архів національної пам'яті не отримав від Національного банку України жодного офіційного повідомлення про заборону проходу до своєї будівлі. Лист від НБУ був відправлений тільки на адресу Українського інституту національної пам'яті. Хоча Архів не є структурним підрозділом УІНП, а окремою бюджетною установою.
Архів національної пам'яті розташований у колишній будівлі та на колишній території НБУ. Нацбанк вважає, що будівля не була передана архіву, а тому забороняє вхід на територію працівникам архіву.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.