У Празі відкрилася виставка до 100-річчя заснування Українського вільного університету

З нагоди відзначення у цьому році 100-річчя з дня заснування Українського вільного університету у Відні та 100-річчя з дня перенесення УВУ до Праги у вівторок 7 вересня в історичному приміщенні Національної бібліотеки Чеської Республіки «Клементинум» було відкрито документальну виставку

З нагоди відзначення у цьому році 100-річчя з дня заснування Українського вільного університету у Відні та 100-річчя з дня перенесення УВУ до Праги у вівторок 7 вересня в історичному приміщенні Національної бібліотеки Чеської Республіки "Клементинум" було відкрито документальну виставку. Виставка, яку підготував колектив дослідників з наукової групи Collegium Europaeum, що діє при Карловому університеті в Празі та Академії наук Чехії, розповідає історію УВУ через короткі біографії професорів, що працювали у цьому навчальному закладі в часи "празького періоду" УВУ, який припадає на 1921 – 1945 роки.
 
У відкритті виставки взяли участь директор Слов'янської бібліотеки в Празі Лукаш Бабка, головний автор експозиції Петр Главачек та посол України в Чехії Євген Перебийніс. Спеціальним запрошеним гостем на події стала ректорка Українського вільного університету, який з 1945 року до сьогодні діє у Мюнхені, пані Марія Пришляк. Виступаючи перед гостями, пані Пришляк нагадала присутнім про непересічне значення університету в середовищі міжвоєнної української діаспори, а також наголосила на його важливій ролі в процесі розвитку української науки після переїзду до Мюнхена в 1945 році.
У наші дні, за словами ректорки, університет виконує функцію "посла України в Європі" та допомагає поширювати знання про Україну у світі. Посол Євген Перебийніс і ректорка Марія Пришляк подякували чеському та словацькому народу за створення сприятливих умов для розвитку УВУ в міжвоєнний період. Зокрема, дякуючи спеціальній програмі допомоги, яку започаткував Томаш Гарик Масарик сто років тому в 1921 році, роки в Празі будуть згадуватися в історії УВУ як "золотий празький період", відзначила Марія Пришляк.
Представлена виставка коротко розповідає про історію та значення Українського вільного університету в міжвоєнний період його існування. Головна частина експозиції присвячена розповідям про провідних українських інтелектуалів, що співпрацювали з УВУ. Через долі окремих представників міжвоєнної української еліти виставка знайомить з історією української еміграції в непрості часи першої половини ХХ століття та її внеском у розвиток чеської та європейської науки та культури. Виставку доповнює також репрезентативна вибірка публікацій, які були видані як діячами УВУ, так і пізнішими дослідниками діяльності університету, що знаходяться у фондах Слов'янської бібліотеки.
Уперше виставку було представлено в 2015 році на Філософському факультеті Карлового університету. Тоді ж було видано і книгу "Особистості Українського вільного університету в Празі в 1921 – 1945 роках". Сучасну розширену експозицію спільно підготували Collegium Europaeum, Слов'янська бібліотека та Посольство України в Чехії.
Виставка демонструватиметься в Клементинумі до 30 жовтня з понеділка по суботу з 09 до 19 години.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.