У Празі відкрилася виставка до 100-річчя заснування Українського вільного університету

З нагоди відзначення у цьому році 100-річчя з дня заснування Українського вільного університету у Відні та 100-річчя з дня перенесення УВУ до Праги у вівторок 7 вересня в історичному приміщенні Національної бібліотеки Чеської Республіки «Клементинум» було відкрито документальну виставку

З нагоди відзначення у цьому році 100-річчя з дня заснування Українського вільного університету у Відні та 100-річчя з дня перенесення УВУ до Праги у вівторок 7 вересня в історичному приміщенні Національної бібліотеки Чеської Республіки "Клементинум" було відкрито документальну виставку. Виставка, яку підготував колектив дослідників з наукової групи Collegium Europaeum, що діє при Карловому університеті в Празі та Академії наук Чехії, розповідає історію УВУ через короткі біографії професорів, що працювали у цьому навчальному закладі в часи "празького періоду" УВУ, який припадає на 1921 – 1945 роки.
 
У відкритті виставки взяли участь директор Слов'янської бібліотеки в Празі Лукаш Бабка, головний автор експозиції Петр Главачек та посол України в Чехії Євген Перебийніс. Спеціальним запрошеним гостем на події стала ректорка Українського вільного університету, який з 1945 року до сьогодні діє у Мюнхені, пані Марія Пришляк. Виступаючи перед гостями, пані Пришляк нагадала присутнім про непересічне значення університету в середовищі міжвоєнної української діаспори, а також наголосила на його важливій ролі в процесі розвитку української науки після переїзду до Мюнхена в 1945 році.
У наші дні, за словами ректорки, університет виконує функцію "посла України в Європі" та допомагає поширювати знання про Україну у світі. Посол Євген Перебийніс і ректорка Марія Пришляк подякували чеському та словацькому народу за створення сприятливих умов для розвитку УВУ в міжвоєнний період. Зокрема, дякуючи спеціальній програмі допомоги, яку започаткував Томаш Гарик Масарик сто років тому в 1921 році, роки в Празі будуть згадуватися в історії УВУ як "золотий празький період", відзначила Марія Пришляк.
Представлена виставка коротко розповідає про історію та значення Українського вільного університету в міжвоєнний період його існування. Головна частина експозиції присвячена розповідям про провідних українських інтелектуалів, що співпрацювали з УВУ. Через долі окремих представників міжвоєнної української еліти виставка знайомить з історією української еміграції в непрості часи першої половини ХХ століття та її внеском у розвиток чеської та європейської науки та культури. Виставку доповнює також репрезентативна вибірка публікацій, які були видані як діячами УВУ, так і пізнішими дослідниками діяльності університету, що знаходяться у фондах Слов'янської бібліотеки.
Уперше виставку було представлено в 2015 році на Філософському факультеті Карлового університету. Тоді ж було видано і книгу "Особистості Українського вільного університету в Празі в 1921 – 1945 роках". Сучасну розширену експозицію спільно підготували Collegium Europaeum, Слов'янська бібліотека та Посольство України в Чехії.
Виставка демонструватиметься в Клементинумі до 30 жовтня з понеділка по суботу з 09 до 19 години.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.