У Празі відкрилася виставка до 100-річчя заснування Українського вільного університету

З нагоди відзначення у цьому році 100-річчя з дня заснування Українського вільного університету у Відні та 100-річчя з дня перенесення УВУ до Праги у вівторок 7 вересня в історичному приміщенні Національної бібліотеки Чеської Республіки «Клементинум» було відкрито документальну виставку

З нагоди відзначення у цьому році 100-річчя з дня заснування Українського вільного університету у Відні та 100-річчя з дня перенесення УВУ до Праги у вівторок 7 вересня в історичному приміщенні Національної бібліотеки Чеської Республіки "Клементинум" було відкрито документальну виставку. Виставка, яку підготував колектив дослідників з наукової групи Collegium Europaeum, що діє при Карловому університеті в Празі та Академії наук Чехії, розповідає історію УВУ через короткі біографії професорів, що працювали у цьому навчальному закладі в часи "празького періоду" УВУ, який припадає на 1921 – 1945 роки.
 
У відкритті виставки взяли участь директор Слов'янської бібліотеки в Празі Лукаш Бабка, головний автор експозиції Петр Главачек та посол України в Чехії Євген Перебийніс. Спеціальним запрошеним гостем на події стала ректорка Українського вільного університету, який з 1945 року до сьогодні діє у Мюнхені, пані Марія Пришляк. Виступаючи перед гостями, пані Пришляк нагадала присутнім про непересічне значення університету в середовищі міжвоєнної української діаспори, а також наголосила на його важливій ролі в процесі розвитку української науки після переїзду до Мюнхена в 1945 році.
У наші дні, за словами ректорки, університет виконує функцію "посла України в Європі" та допомагає поширювати знання про Україну у світі. Посол Євген Перебийніс і ректорка Марія Пришляк подякували чеському та словацькому народу за створення сприятливих умов для розвитку УВУ в міжвоєнний період. Зокрема, дякуючи спеціальній програмі допомоги, яку започаткував Томаш Гарик Масарик сто років тому в 1921 році, роки в Празі будуть згадуватися в історії УВУ як "золотий празький період", відзначила Марія Пришляк.
Представлена виставка коротко розповідає про історію та значення Українського вільного університету в міжвоєнний період його існування. Головна частина експозиції присвячена розповідям про провідних українських інтелектуалів, що співпрацювали з УВУ. Через долі окремих представників міжвоєнної української еліти виставка знайомить з історією української еміграції в непрості часи першої половини ХХ століття та її внеском у розвиток чеської та європейської науки та культури. Виставку доповнює також репрезентативна вибірка публікацій, які були видані як діячами УВУ, так і пізнішими дослідниками діяльності університету, що знаходяться у фондах Слов'янської бібліотеки.
Уперше виставку було представлено в 2015 році на Філософському факультеті Карлового університету. Тоді ж було видано і книгу "Особистості Українського вільного університету в Празі в 1921 – 1945 роках". Сучасну розширену експозицію спільно підготували Collegium Europaeum, Слов'янська бібліотека та Посольство України в Чехії.
Виставка демонструватиметься в Клементинумі до 30 жовтня з понеділка по суботу з 09 до 19 години.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.