Опубліковано претендентів на "Книжку року-2021" у номінації "Минувшина"

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» опублікував результати експертного опитування «Лідери літа» у номінації «Минувшина»: видання перших восьми місяців року, що набули найвищої оцінки

Всеукраїнський рейтинг "Книжка року" опублікував результати експертного опитування "Лідери літа" у номінації "Минувшина": видання перших восьми місяців року, що набули найвищої оцінки. Номінантів подано за абеткою, оскільки місця "розставить" – з урахування повного річного репертуару – чотириденна експертна сесія рейтингу-2021 наприкінці грудня.

 

Magistra vitae. Розмови про історію з Сергієи Плохієм. – К.: Дух і Літера, 368 с. (п)

О.А.Бачинська, Т.В.Чухліб. Козацька Україна після зруйнування Запорозької Січі (1775–1905); В.О.Гуржій, О.П.Реєнт. Славетна Україна. Битви та повстання від княжої до імперської доби; Марина Довженко. Таємнича Україна; Богдан Сушинський. Міфи та міфотворці. Сер. "Таємниці історії". – К.: Арій, 352+352+336+352 с. (п)

Сергій Громенко. Скоропадський і Крим. Від протистояння до приєднання. – К.: Наш формат, 352 с.(п)

Михайло Грушевський. Нарис історії українського народу. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 576 с. (п)

Костянтин Колесников. На краю ойкумени: Еллінські військові традиції на українських землях Причорномор'я. – К.: Темпора, 312 с. (к)

Ніл Макґреґор. Історія світу в 100 предметах. – К.: Наш формат, 616 с.(п)

Наталя Старченко. Українські світи Речі Посполитої. Історії про історію. – К.: Laurus, 616 с. (п)

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.