СБУ забезпечує вільний доступ до архівів Голодомору

Служба безпеки України і надалі буде забезпечувати вільне і неупереджене дослідження матеріалів, які зберігаються в її архіві та стосуються Голодомору й інших злочинів тоталітарного режиму

Про це заявив директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут на міжнародному форумі "Масові штучні голоди: пам'ятаємо, вшановуємо".

 

"Завдання спецслужби – захищати державні інтереси, зокрема в інформаційній війні. В інтересах України й надалі забезпечувати вільні та неупереджені дослідження минулого. Тож СБУ продовжить роботу за цим напрямом і надаватиме всім зацікавленим доступ до правди про злочини тоталітарного режиму", – підкреслив Андрій Когут.

Він наголосив, що тема Голодомору і сьогодні використовується РФ у гібридній війні проти України. Зокрема, відбуваються спроби маніпуляцій історичними фактами, поширення фейків та дезінформації, щоб применшити масштаби геноциду українців. Тож протидія цьому – питання захисту інформаційного простору держави.

Директор Архіву СБУ нагадав, що у 2009 році СБУ вела провадження кримінальної справи за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932-1933 роках. Тоді слідство зібрало 330 томів справи, допитало 1890 свідків і встановило 857 місць масових поховань жертв Голодомору. Слідчі спецслужби визначили, що партійні керівники СРСР умисно організували знищення українців. І у 2010 році суд підтвердив факт геноциду, хоча й закрив кримінальну справу у зв'язку зі смертю її фігурантів.

"З одного боку такі розслідування – це символічний крок. А з іншого – важливий юридичний момент, який вкотре підтверджує офіційну позицію держави. Дає розуміння: злочини проти українського народу не мають строку давності", – зазначив Андрій Когут.

За його словами, слідчі СБУ продовжують працювати над встановленням відповідальності виконавців і сьогодні. І архіви є джерелом не тільки для наукових досліджень, а й інформації для спецслужби.

Андрій Когут підкреслив, що державний архів СБУ є одним із найбільш відкритих серед усіх пострадянських країн. І скористатися ним можуть усі, кого цікавить період тоталітарного комуністичного режиму.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.