Археологи знайшли у Франції «кельтську столицю» бронзової доби. ФОТО

Археологи знайшли у Франції «втрачену кельтську столицю» бронзової доби із великою кількістю унікальних артефактів: скарби, включаючи екстравагантні прикраси, зброю та частини колісниць.

Про це повідомляє Daily Mail.

 

Це велике городище, яке цілком може бути втраченою кельтською столицею, виявили на північному заході від міста Ліон дослідники з Тулузького університету Жана Жореса.

На території городища площею понад 30 гектарів археологи знайшли 5 скарбів. У них виявлено сотні різних предметів, які, як вказують дослідники, були заховані у 800 році до Р. Х. в рамках певного релігійного ритуалу.

Це дуже багата колекція артефактів за мірками французької археології. Та й загалом це одна з найцінніших та найбагатших археологічних знахідок із бронзової доби в Західній Європі.

 

Ці артефакти можуть допомогти ліпше зрозуміти щоденне життя кельтського суспільства епохи бронзи (ІІІ-І тисячоліття до Р. Х.).

Саме ж це древнє поселення мало подвійний ряд валів та кам'яні стіни висотою в 7 метрів. Ця велика та дуже щільно забудована територія знаходилася на пагорбі.

Вчені зазначають, що розміри розкопаного поселення значно перевищують звичні для тієї епохи показники – в середньому йдеться про 4 гектари для поселення. Тож археологи цілком обґрунтовано припускають, що знайшли населений пункт, який відігравав роль столиці великого територіального утворення.

 

Більше того, у добу бронзи регіон, де знаходиться відкрите поселення, мав значну економічну цінність через судноплавну річку Сіуль та місцеві поклади олова, яке необхідне для виплавки бронзи.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.