З 1 вересня УГКЦ в Італії перейшла на григоріанський календар

Апостольський Екзархат Української Греко-Католицької Церкви в Італії з 1 вересня почав жити за григоріанським церковним календарем.

Про це йдеться в декреті Апостольського екзарха Діонісія Ляховича від 31 травня 2021 року.

 

"Проголошую перехід усіх українських громад Апостольського екзархату в Італії на григоріанський календар з 1 вересня 2021 року, з початку Індикту, тобто Нового літургійного року", – йдеться в документі.

Коментуючи таке рішення, Протосинкел Апостольського Екзархату українців в Італії отець Теодосій Грень звернувся до вірних, пояснюючи, у чому полягає календарна реформа в Апостольському Екзархаті та якими душпастирськими потребами вона зумовлена.

"З переходом на Григоріанський календар ми як християни і далі відзначатимо всі свята нашого церковного року, лише з тією відмінністю, що дата їхнього святкування буде перенесена на 13 днів раніше", - сказав він.

За словами пастиря, зміни в календарі не пов'язані жодним чином із питаннями віри чи обряду, а торкаються лише питання реформ і зручності для вірян.

Наприклад, отець Теодосій пояснив, що "Різдво Ісуса Христа не буде 7 січня, а 25 грудня, також і Богоявління – не 19 січня, а 6 січня – і так усі свята".

Рішення про перехід, як зазначено у декреті, ухвалене, "піклуючись про духовний розвиток Апостольського екзархату в умовах італійського середовища, часу та місії нашої Церкви, у турботі про вірних моїй опіці повірених, розуміючи потреби всіх вірян та дбаючи про можливість кожного вповні жити літургійним, а передусім євхаристійним життям".


Раніше Глава УГКЦ Блаженнійший Святослав заявляв, що поза межами України УГКЦ у багатьох єпархіях і парафіях у світі вже давно живе за Григоріанським календарем.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.