Голова Держархівслужби викупив на аукціоні чергові архівні документи

Голова ДАСУ Анатолій Хромов вже не вперше рятує архівні документи купуючи їх на інтернет-аукціонах та передаючи до архіву.

"Нові врятовані справи для державних архівів!" - написав А. Хромов на своїй сторінці у Фейсбук.

 

"Друзі, продовжую улюблену вами рубрику про викуп мною архівних документів для поповнення фондів!

Знову передаю на зберігання до Державного архіву Одеської області ще 30 документів за 1936 рік, які сформовані у дві справи.

Це останні справи, віднайдені мною на інтернет-майданчиках стосовно Одеського заводу "Кінап", вони логічно та хронологічно продовжують передані раніше та поповнять Національний архівний фонд України!

Документи містять сотні прізвищ співробітників та безперечно стануть у нагоді всім, хто шукає своїх предків серед одеситів" - йдеться у повідомленні.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.