Нинішній варіант великого Державного герба не набере 300 голосів у Раді – Разумков

Голова Верховної Ради вважає, що запропонований президентським законопроєктом №5712 варіант великого Державного Герба у другому читанні не матиме підтримки 300 депутатів.

Про це Дмитро Разумков сказав в ефірі програми "Подробиці тижня" на телеканалі "Інтер", передає кореспондент Укрінформу.

 

"Під час позачергової сесії 24 серпня, ініційованої Президентом до Дня Незалежності, була можливість прийняти його (законопроєкт №5712 "Про великий Державний Герб України") лише в першому читанні, бо в багатьох колег є зауваження до цього макета.

Я думаю, що дискусія щодо нього триватиме… Станом на сьогодні я не бачу 300 голосів, об'єктивно, це показав зал Верховної Ради. Будемо дивитися, яким буде кінцевий макет", - зазначив Разумков.

Він припустив, що народні депутати подаватимуть свої правки до макета великого Держгерба. І водночас зауважив, що до кожної правки потрібні пропозиція, опис, а також висновки геральдистів. "Це буде серйозна дискусія", - переконаний Голова ВР.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.