В Узбекистані реабілітували 115 жертв сталінського терору

Верховний суд Узбекистану реабілітував 115 осіб, репресованих в 1920-30-х роках і засуджених до розстрілу або позбавлення волі в концтаборах

Верховний суд Узбекистану на відкритому засіданні 25 серпня реабілітував 115 осіб, репресованих в 1920-1930-х роках.

Про це повідомив сайт Gazeta.uz.

 


Було розглянуто шість кримінальних справ, що надійшли до Верховного суду 24 лютого. Список жертв репресій склала робоча група, утворена указом президента Узбекистана Шавката Мірзійоєва від 8 жовтня 2020 року "Про додаткові заходи щодо глибшого вивчення спадщини і увічнення пам'яті жертв репресій".

У матеріалах кримінальних справ, розглянутих Верховним судом, були відсутні будь-які рішення суду. Частина репресованих була засуджена до розстрілу або ув'язненню в концтаборах "трійками" ОГПУ (Об'єднаного державного політичного управління) при Раді народних комісарів СРСР.

Всі 115 осіб реабілітовані відповідно до статті 83 Кримінально-процесуального кодексу ("Підстави для реабілітації").

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.