АНОНС: виставка "Мистецтво вільних: художня естетика Української революції 1917-1921"

Український інститут національної пам'яті спільно з Національним музеєм історії України, Бібліотекою імені Олега Ольжича відкривають вуличну фотодокументальну виставку "Мистецтво вільних: художня естетика Української революції 1917-1921".

В четвер 26 серпня, о 13.00 год.  за адресою вул. Хрещатик, 22 (біля будівлі Головпоштамту) відкриється виставка, присвячена художній естетиці Української революції 1917-1921 років.

 

Виставка відображає процес творення художньої естетики державного чину - розробки проектів державних гербів, прапорів, печаток, військової уніформи, естетики державних документів - банкнот, поштових марок, паспортів, грамот і т.д. Особливості розвитку художнього мистецтва, візуалізація постатей та подій Української революції 1917-1921 рр. в картинах, малюнках, листівках та поштівках.

Вплив подій Української революції на творчість українських письменників та поетів, українське книговидання в ті часи. Відродження українського музичного мистецтва, світове турне Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця й тріумф "Щедрика" Миколи Леонтовича.

Розвиток українського театрального мистецтва й піднесення його до європейського рівня. Життя й діяльність ї видатних українських митців - Георгія Нарбута і Василя Кричевського, Івана Кавалерідзе та Леоніда Перфецького, Олександра Олеся та Павла Тичини, Миколи Леонтовича та Олександра Кошиця, Панаса Тобілевича (Саксаганського) й Леся Курбаса.

"Цьогоріч завершується цикл відзначень 100-літніх ювілеїв подій Української революції 1917-1921 років. За ці чотири роки ми з партнерами реалізували десятки інформаційно-просвітницьких проектів, в яких розповідали про різні вияви і аспекти Української революції і українського державотворення - парламент, уряд, дипломатію, військо, флот, символіку тощо.

Однак Українська революція - це не лише про державотворення або ж боротьбу за державність, хоча це головне, але й національне, культурне та духовне відродження українців. Тому в цьому проекті ми вирішили зосередитись на українському мистецтві в часи революції: художньому мистецтві, літературі, театрі, музиці, мистцво в пропаганді.

Глядачі зможуть познайомитися з унікальними творіннями видатних українських мистців - Георгія Нарбута і Василя Кричевського, Юліана Буцманюка і Леоніда Перфецького й багатьох інших" - відзначив один із авторів виставки, начальник Управління наукового забезпечення УІНП Ярослав Файзулін.

До участі в презентації запрошені: 

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті
  • Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики
  • Федір Андрощук, генеральний директор Національного музею історії України
  • Валентина Піскун, доктор історичних наук, завідувач відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України
  • Артур Орленов, художник-баталіст
  • Ярослав Файзулін, начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам'яті УІНП






"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.