АНОНС: дискусія “Від Брежнєва до Зеленського: 40 років «поневірянь» українських політологів”

26 серпня об 11:00 відбудеться дискусія на тему : “Від Брежнєва до Зеленського: 40 років «поневірянь» українських політологів”

26 серпня об 11:00 відбудеться дискусія на тему : "Від Брежнєва до Зеленського: 40 років "поневірянь" українських політологів".

 

Організатор: Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва за сприяння Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні.

Учасники: Олексій Гарань – професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демініціативи"; Ганна Гопко - голова правління Мережі захисту національних інтересів АНТС, голова Комітету у закордонних справах ВР VIII скликання, кандидат наук із соціальних комунікацій; Ярослав Грицак – професор Українського католицького університету, доктор історичних наук; Володимир Кулик – доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; Ростислав Павленко – народний депутат ВР України IX скликання, заступник Голови Адміністрації Президента України (2014-2018), співзасновник Школи політичної аналітики і зав. кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" (2003-2004).

Коротко. Інтелектуал, політолог, суспільствознавець у пострадянському суспільстві майже кожен день стикається з проблемами морального вибору. Користуючись нагодою – виходом у світ за підтримки Фонду Наумана книги професора Могилянки та наукового директора Фонду "Демініціативи" Олексія Гараня "Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога", пропонуємо до дискусії такі питання:

-Проблема вибору: як колишні комуністи "вбивали Дракона".

-"Науковий націоналізм" замість "наукового комунізму"? Чи здатні українські політологи до науковості і об'єктивності?

-Порошенко: "шоколадний король" чи державник? Критика влади під час війни.

-Зеленський: #какая разница і закриття холдингу Медведчука. Як запобігти "зраді" і не розхитати країну?

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeyQFa_U3PZq5LFUpf0iJo4cdKhYbwsfdWfUiDMIDK4FB2UzA/viewform

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.