АНОНС: (Не)відкриті радянські архіви України та Латвії: дискусія

Під час зустрічі українські та латвійські архівісти розкажуть чи дійсно документи репресивних органів СРСР стали доступними, чи можливо оцифрувати мільйони справ на репресованих і виставити на загал списки агентів КГБ

Круглий стіл "Доступ до документів репресивних органів в Україні та Латвії" відбудеться у четвер 26 серпня об 11:00 у Будинку митрополита Національного заповідника "Софія Київська" (Київ, вул. Володимирська, 24).

 

Реєстрація завершується сьогодні, 25 серпня, о 15:00.

Форма реєстрації для працівників медіа: https://cutt.ly/VQCM60g.

Серед учасників обговорення: 

  • Юріс Пойканс – Надзвичайний та повноважний посол Латвійської Республіки в Україні (участь уточнюється);

  • Ритварс Янсонс – парламентський секретар Міністерства культури Латвійської Республіки;

  • Мара Спруджа – директорка Національного архіву Латвії;

  • Інгуна Слайдіня – заступниця директорки Національного архіву Латвії;

  • Гинтс Зелменіс – старший експерт Національного архіву Латвії;

  • Павел Жачек – історик, перший директор Інституту досліджень тоталітарних режимів (Чехія), член Парламенту;

  • Микита Потураєв – голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики;

  • Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

  • Анатолій Хромов – керівник Державної архівної служби України;

  • Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;

  • керівники архівних установ та музеїв України, науковці, громадські діячі. 

Модератором дискусії виступить директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик. 

Перед тим, о 10:00, Архів національної пам'яті та Національний архів Латвії урочисто підпишуть договір про співпрацю між установами. Це надасть дослідникам ще більше можливостей для вільної роботи з іноземними архівами. Архіви планують обмінюватимуться практичним досвідом, інформацією, копіями документів, створюватимуть спільні наукові та культурні проекти.

Відвідати дискусію можуть усі охочі за умови попередньої реєстрації: https://cutt.ly/6QCNF5m. Учасники почують виступи фахівців архівної сфери України та Латвії, а також поставлять запитання спікерам.

Організатор дискусії – Архів національної пам'яті.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.