Голос Тараса Шевченка відтворили за допомогою нейромережі

Рекламне агентство заявляє, що вдалося створити творчу реконструкцію голосу Тараса Шевченка

Перший фонограф для запису і відтворення звуку був винайдений у 1877 році, через 16 років після смерті Тараса Шевченка, тому записів голосу письменника не існує. Але зараз завдяки новітнім технологіям стало можливим відтворення його голосу.  Розробку присвячено 30-річчю Незалежності України. 

Для втілення ідеї було використано точні антропометричні дані, які вдалося встановити завдяки його посмертній масці. Наразі вона зберігається у Національному музеї  Тараса Шевченка. Аби голос максимально відповідав дійсності, до проєкту доєдналася група шевченкознавців. Експерти займалися пошуком та аналізом додаткової інформації за спогадами очевидців щодо зовнішності, голосу, способу життя, звичок та перенесених письменником хвороб.

"Для проекту нам була потрібна інформація про зовнішність Шевченка, його голос, звички, манеру поведінки у побуті, яку необхідно було розшукати у спогадах його сучасників. Це був надзвичайно захопливий досвід, адже завжди цікаво дізнаватись про побут людини, як вона жила, що робила. Таким чином ми досліджували те, що не завжди можна прочитати і знайти у офіційних біографіях, побачити Шевченка трохи з інакшого боку", —  розповідає Олег Магдич, завідувач сектору експозиційної роботи в Національному музеї Тараса Шевченка.

На основі отриманих даних було створено 3D-модель голови Шевченка. Далі, за допомогою багатофакторної моделі та нейромережі, зі 108 кандидатів відібрали трьох найбільш репрезентативних. Вони максимально відповідали десяткам сформованих параметрів серед яких:  зовнішність, зріст, статура, регіон, особливості здоров'я та інші. На останньому етапі, завдяки технології нейронного синтезу, було об'єднано риси трьох голосів та відтворено голос письменника.

Проєкт реалізовано рекламним агентством TABASCO спільно з компанією Wantent. 

Розробка проєкту тривала близько року, а участь у ньому взяли 150 експертів із різних сфер.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.