Голос Тараса Шевченка відтворили за допомогою нейромережі

Рекламне агентство заявляє, що вдалося створити творчу реконструкцію голосу Тараса Шевченка

Перший фонограф для запису і відтворення звуку був винайдений у 1877 році, через 16 років після смерті Тараса Шевченка, тому записів голосу письменника не існує. Але зараз завдяки новітнім технологіям стало можливим відтворення його голосу.  Розробку присвячено 30-річчю Незалежності України. 

Для втілення ідеї було використано точні антропометричні дані, які вдалося встановити завдяки його посмертній масці. Наразі вона зберігається у Національному музеї  Тараса Шевченка. Аби голос максимально відповідав дійсності, до проєкту доєдналася група шевченкознавців. Експерти займалися пошуком та аналізом додаткової інформації за спогадами очевидців щодо зовнішності, голосу, способу життя, звичок та перенесених письменником хвороб.

"Для проекту нам була потрібна інформація про зовнішність Шевченка, його голос, звички, манеру поведінки у побуті, яку необхідно було розшукати у спогадах його сучасників. Це був надзвичайно захопливий досвід, адже завжди цікаво дізнаватись про побут людини, як вона жила, що робила. Таким чином ми досліджували те, що не завжди можна прочитати і знайти у офіційних біографіях, побачити Шевченка трохи з інакшого боку", —  розповідає Олег Магдич, завідувач сектору експозиційної роботи в Національному музеї Тараса Шевченка.

На основі отриманих даних було створено 3D-модель голови Шевченка. Далі, за допомогою багатофакторної моделі та нейромережі, зі 108 кандидатів відібрали трьох найбільш репрезентативних. Вони максимально відповідали десяткам сформованих параметрів серед яких:  зовнішність, зріст, статура, регіон, особливості здоров'я та інші. На останньому етапі, завдяки технології нейронного синтезу, було об'єднано риси трьох голосів та відтворено голос письменника.

Проєкт реалізовано рекламним агентством TABASCO спільно з компанією Wantent. 

Розробка проєкту тривала близько року, а участь у ньому взяли 150 експертів із різних сфер.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.