Голос Тараса Шевченка відтворили за допомогою нейромережі

Рекламне агентство заявляє, що вдалося створити творчу реконструкцію голосу Тараса Шевченка

Перший фонограф для запису і відтворення звуку був винайдений у 1877 році, через 16 років після смерті Тараса Шевченка, тому записів голосу письменника не існує. Але зараз завдяки новітнім технологіям стало можливим відтворення його голосу.  Розробку присвячено 30-річчю Незалежності України. 

Для втілення ідеї було використано точні антропометричні дані, які вдалося встановити завдяки його посмертній масці. Наразі вона зберігається у Національному музеї  Тараса Шевченка. Аби голос максимально відповідав дійсності, до проєкту доєдналася група шевченкознавців. Експерти займалися пошуком та аналізом додаткової інформації за спогадами очевидців щодо зовнішності, голосу, способу життя, звичок та перенесених письменником хвороб.

"Для проекту нам була потрібна інформація про зовнішність Шевченка, його голос, звички, манеру поведінки у побуті, яку необхідно було розшукати у спогадах його сучасників. Це був надзвичайно захопливий досвід, адже завжди цікаво дізнаватись про побут людини, як вона жила, що робила. Таким чином ми досліджували те, що не завжди можна прочитати і знайти у офіційних біографіях, побачити Шевченка трохи з інакшого боку", —  розповідає Олег Магдич, завідувач сектору експозиційної роботи в Національному музеї Тараса Шевченка.

На основі отриманих даних було створено 3D-модель голови Шевченка. Далі, за допомогою багатофакторної моделі та нейромережі, зі 108 кандидатів відібрали трьох найбільш репрезентативних. Вони максимально відповідали десяткам сформованих параметрів серед яких:  зовнішність, зріст, статура, регіон, особливості здоров'я та інші. На останньому етапі, завдяки технології нейронного синтезу, було об'єднано риси трьох голосів та відтворено голос письменника.

Проєкт реалізовано рекламним агентством TABASCO спільно з компанією Wantent. 

Розробка проєкту тривала близько року, а участь у ньому взяли 150 експертів із різних сфер.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.