В Одесі знайшли ще 23 розстрільні ями з останками жертв НКВД

В Одесі протягом останнього тижня знайшли ще 23 розстрільні ями з останками жертв масових репресій НКВС 1937-1941 років

Про це історик-дослідник Олександр Бабич повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці, передає Укрінформ.

 

"На 6-му кілометрі Овідіопольського шосе (колишній спецоб'єкт НКВС) знайдено (протягом серпня – ред.) 29 розстрільних ям на всій північно-західній частині ділянки. Крім місць, де знаходяться кабелі електропостачання. Майже у кожній ямі - нашарування людських останків", - зазначив Бабич.

За його словами, після цього пошукова команда переїхала до південно-західного сектору, де виявили чимало кабелів, що ускладнює роботу пошуковцям.

Водночас, зауважив дослідник, є підстави припускати, що розстрільні ями наявні також "на території сусідньої військової частини (це підтверджено показаннями та місцезнаходженням відкритих шурфів)".

Пошукова група, до якої входить історик Бабич, лише виявляє місця таємних поховань, фіксуючи їх межі та оцінюючи приблизну кількість останків жертв НКВС. Пізніше до розкопок та ексгумацій приступлять за рішенням суду судові медики та інші спеціалісти в присутності співробітників поліції та прокуратури.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.