У Помпеях знайшли гробницю з напівмуміфікованим тілом — частково збереглися волосся та вухо

У Помпеях знайшли унікальну гробницю з напівмуміфікованим тілом. Знахідка відноситься до того періоду, коли трупи завжди спалювали, однак у цьому випадку тіло помістили в похоронну камеру гробниці.

Про це повідомляє The Бабель.

 

На голові мумії залишилось світле волосся, частково збереглося одне вухо і невеликі фрагменти одягу. Археологи говорять, що це один з максимально збережених скелетів і фактично золота жила для дослідників.

Також знайшли напис, який підтверджує, що грецькою говорили в театрах Помпеїв.

Колишній директор парку Массімо Осанна сказав, що грецький напис "є надзвичайно цікавим свідченням про присутність греків і насамперед грецької культури в Помпеях". За його словами, грецька культура, особливо її художники і класичні пʼєси, були там у моді.

Міністр культури Італії Даріо Франческіні сказав: "Помпеї ніколи не перестають дивувати нас, це гордість Італії".


Сьогодні руїни Помпеї — це музей під відкритим небом, внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Є другим за відвідуваністю археологічним обʼєктом Італії після римського Колізею.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.