У Нідерландах намагалися вкрасти картину Моне, її тимчасово не експонують

Картина художника Клода Моне “Форзаан і Вестерхем” тимчасово не експонується у Заанському музеї в Нідерландах через спробу пограбування.

Про це повідомляє NH Nieuws.

 

"Заанський музей не знає, коли картина Моне "Форзаан і Вестерхем" знову буде показана публіці. Не виключено, що вона була пошкоджена під час невдалого пограбування в неділю. Наразі триває слідство. Музей не може сказати, скільки на це потрібно часу", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що може пройти кілька днів або навіть тижнів, перш ніж картина повернеться на своє місце. Наразі кімната, у якій зазвичай висить картина Клода Моне "Форзаан і Вестерхем", порожня і темна.

Музей поки не може сказати, наскільки великі збитки після інциденту, який стався у неділю. Відомо, що два грабіжники намагалися вкрасти картину Моне.

Пограбування виявилося невдалим, охорона музею та персонал оперативно відреагували.

Один із грабіжників, тікаючи, стрибнув на мопед зі спільником, який чекав на нього біля музею. Перед тим, як "дует" втік, зловмисник, що керував мопедом, кілька разів вистрілив з пістолета, після чого грабіжники втекли без творів мистецтва.

Згодом мопед знайшли, проте зловмисників, які атакували музей, поки не затримали.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.