Повернути вивезені архіви: дослідники викладають у мережу документи Внутрішніх військ НКВД

Центр досліджень визвольного руху починає публікувати у відкритому доступі документи з архіву Внутрішніх військ НКВД, у яких ідеться про боротьбу проти Української повстанської армії.

Стартову колекцію ЦДВР оприлюднив онлайн на сайті Електронного архіву українського визвольного руху до Дня Незалежності. Загалом у мережі стануть доступними більше трьох з половиною тисяч копій.

 

Архів було вивезено з України до Росії ще наприкінці 1980-их років. У середині 90-х вдалося зробити копію частини справ на мікроплівках. Документи в цифрі публікуються онлайн вперше. 

Документи датуються 1944—1945 роками. У них ідеться про операції Внутрішніх військ НКВД проти українських повстанців на Волині, Рівненщині, Тернопільщині, Львівщині, Івано-Франківщині. Трапляються документи, які засвідчують події і на Житомирщині, Хмельниччині, Вінниччині, а також — на території сучасних Румунії та Польщі.

Оригінал архіву зберігається в Москві і недоступний для загалу.


До першої збірки документів увійшли:

  • План розташування Внутрішніх військ НКВД в УССР, Польщі, Румунії та Чехословаччині.
  • Донесення начальника Управління Внутрішніх військ НКВД керівництву з проханням сформувати окремий батальйон для боротьби з українськими повстанцями.
  • Скарга на відсутність постачання харчів для батальйону.
  • Донесення про затримання дезертирів та військових, що відстали від своїх частин.
  • Вказівки керівництву військ НКВД щодо охорони тилу.

"За 8 років існування нашого Е-архіву ми публікували багато повстанських документів, які висвітлюють рух опору проти радянської окупації очима українського підпілля", — говорить Анна Олійник, директорка ЦДВР. — "Тепер ми публікуємо перспективу тих, хто окупував. Дослідники матимуть можливість аналізувати події з різних кутів зору. Переконані, що це суттєво посилить якість досліджень".

 
Перспективний план використання ВВ НКВД на території УССР і сусідніх держав
 
Перспективний план використання ВВ НКВД на території УССР і сусідніх держав


Довідка:

1943 року німецько-радянський фронт просунувся на територію Західної України, де партизанську війну вела Українська повстанська армія. Радянська влада розпочала свою боротьбу з підпіллям.  Відповідальними за ліквідацію українського визвольного руху стали Внутрішні війська НКВД — це військове формування, яке використовувалося для боротьби з ворогами режиму всередині країни.

Наприкінці 1980-их років архіви Внутрішніх військ НКВД, що розповідають про боротьбу з ОУН та УПА,  були вивезені з території України до Москви. 

У середині 1990-их українські дослідники змогли знайти слід цих документів у Російській Федерації. За ініціативи науковця та архівіста Анатолія Кентія створили копію більшої частини цього архіву у вигляді мікрофільмів. До України на плівках повернулося близько 400 справ. 

Одну з трьох копій мікроплівок через багато років передали до архіву ЦДВР, який має відповідне обладнання для роботи з плівками. 

"Копії були зроблені з документів, які зберігаються в архіві Внутрішніх військ Російської Федерації, перед тим — МВД СССР. Швидше за все, доступ до цих документів там зараз обмежений", — коментує Андрій Когут, експерт проєкту і директор Архіву СБУ. — "Ці документи необхідні для повноцінного розуміння, як відбувалася війна після війни. Це дозволить зменшити маніпуляції".


Колекцію документів підготовлено та опубліковано в межах проєкту "Робимо минуле доступним: цифрове повернення вивезених архівів про боротьбу СРСР із визвольним рухом", який реалізує Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.


Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 27 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.


Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.