На Тернопільщині замок ХІV століття отримає 14 мільйонів гривень на реставрацію

Одному з найстаріших замків Тернопільської області – Чортківському – виділяють 14 млн грн для реставраційних робіт у межах програми «Велика реставрація».

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив генеральний директор Національного заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура.

 
фото: castles.com.ua

"Ми підписали договір зі спеціальною науково-виробничою будівельною реставрацією "Кам'янець" на ліквідацію аварійного стану Чортківського замку, побудованого ще на межі ХІV-XV століть. Проєктом передбачено влаштування консерваційного даху, який повинен вберегти фортифікаційні стіни від подальшого руйнування. Плануємо відтворити стіни з місцевого каменю-пісковику на основі збережених іконографічних матеріалів", – сказав Маціпура.

За його словами, кошти на рестраврацію замку в Чорткові виділили в рамках національної програми "Велика реставрація".

Проєкт відібрала експертна рада при Міністерстві культури та інформаційної політики. Планується, що перший етап консерваційно-реставраційних робіт завершать вже до кінця цього року, аби вже наступного літа, коли відзначатиметься 500-річчя Чорткова, провести там низку святкових заходів із реконструкцією історичних подій, що стосуються твердині.

Чортківський замок тривалий час був резиденцією українських магнатських родів Гольських та Потоцьких, а тепер входить до Національного заповідника "Замки Тернопілля".

До складу заповідника, крім архітектурного комплексу Збаразького замку XVII століття, входять церква Преображення Господнього 1600 року, ансамбль споруд монастиря ордену отців Бернардинів та ще 10 замків у Тернопільській області.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.