У Кам’янці-Подільському пройде фестиваль історичної реконструкції «Остання столиця»

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині 21-24 серпня проходитиме фестиваль історичної реконструкції «Остання столиця».

Про це кореспондентові Укрінформу розповів голова Кам'янець-Подільського військово-історичного товариства, директор Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександр Заремба.

 

"Ми проводимо цей фестиваль з 2011 року, невелику перерву робили у 2014-2015 роках та минулого року через карантин. Фестиваль тематично присвячений першим визвольним змаганням, тобто подіям, які відбувалися на території України в 1917-1920 роках.

Основними учасниками заходу будуть клуби історичної реконструкції фактично зі всієї України, які відтворюють цей період. Чекаємо більше сотні осіб. Цього року за військово-історичною складовою "Остання столиця" буде найбільшим в Україні заходом, присвяченим цій тематиці", - зазначив Заремба.

У програмі фестивалю передбачені концерти сучасної та автентичної музики початку ХХ століття, військово-історичний табір у форматі живого музею на території Старого замку, де можна побачити, як виглядав побут вояків XX ст., хода містом, відтворення бойових дій 1919 року армії УНР проти збройних сил півдня Росії. Окрім того, на заході покажуть тогочасну військову техніку.

Військово-історична складова фестивалю запланована на 21-22 серпня, а 23-24 серпня – відбуватимуться мистецькі події.

"Назва фестивалю з'явилася, як своєрідний мем у відповідь на амбіції Харкова щодо першої столиці. Ми у такому випадку були останньою столицею незалежної України того періоду, а саме з початку червня до листопада 1919.

Жодне місто України не було так довго столицею УНР і це був найбільш драматичний період, за визнанням тогочасного міністра внутрішніх справ Ісаака Мазепи, який він назвав "кам'янецька доба УНР", - додав Заремба.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.