У Кам’янці-Подільському пройде фестиваль історичної реконструкції «Остання столиця»

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині 21-24 серпня проходитиме фестиваль історичної реконструкції «Остання столиця».

Про це кореспондентові Укрінформу розповів голова Кам'янець-Подільського військово-історичного товариства, директор Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександр Заремба.

 

"Ми проводимо цей фестиваль з 2011 року, невелику перерву робили у 2014-2015 роках та минулого року через карантин. Фестиваль тематично присвячений першим визвольним змаганням, тобто подіям, які відбувалися на території України в 1917-1920 роках.

Основними учасниками заходу будуть клуби історичної реконструкції фактично зі всієї України, які відтворюють цей період. Чекаємо більше сотні осіб. Цього року за військово-історичною складовою "Остання столиця" буде найбільшим в Україні заходом, присвяченим цій тематиці", - зазначив Заремба.

У програмі фестивалю передбачені концерти сучасної та автентичної музики початку ХХ століття, військово-історичний табір у форматі живого музею на території Старого замку, де можна побачити, як виглядав побут вояків XX ст., хода містом, відтворення бойових дій 1919 року армії УНР проти збройних сил півдня Росії. Окрім того, на заході покажуть тогочасну військову техніку.

Військово-історична складова фестивалю запланована на 21-22 серпня, а 23-24 серпня – відбуватимуться мистецькі події.

"Назва фестивалю з'явилася, як своєрідний мем у відповідь на амбіції Харкова щодо першої столиці. Ми у такому випадку були останньою столицею незалежної України того періоду, а саме з початку червня до листопада 1919.

Жодне місто України не було так довго столицею УНР і це був найбільш драматичний період, за визнанням тогочасного міністра внутрішніх справ Ісаака Мазепи, який він назвав "кам'янецька доба УНР", - додав Заремба.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.