«Нині час советів, а не сонетів»: документи зі справи розстріляного поета Михайля Семенка доступні онлайн

Дослідники опублікували в мережі документи зі справи розстріляного поета-футуриста Михайля Семенка. Його засудили у 1937 році за сфабрикованим звинуваченням.

Колекцію з 76-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли: 

  • анкета арештованого;
  • ордер на проведення обшуку і арешт письменника Михайля Семенка у готелі "Континенталь";
  • протоколи допитів Семенка, свідків та  протоколи очної ставки;
  • вирок Військової Колегії Верховного Суду СССР у справі поета Михайля Семенка;
  • довідка про розстріл поета Михайля Семенка;
  • заява дітей Михайля Семенка з проханням повідомити про долю батька і переглянути його справу;
  • відгук народної артистки СССР Наталії Ужвій про її колишнього чоловіка — поета Михайля Семенка;
  • довідка про закриття кримінальних справ за відсутністю складу злочину;
  • повідомлення про розгляд заяви Ростислава Семенка щодо прохання про повернення йому особистого листування, книг, журналів, малюнків та фотографій, що наявні у справі його батька, тощо.
 

НКВД заарештував українського поета-футуриста Михайля Семенка за звинуваченням у приналежності до української фашистської організації, що має на меті чинити терористичні дії проти керівництва партії. 

Поет не визнавав себе винним. Однак чекісти ретельно збирали інформацію, щоб довести зворотнє. 

 
 

До справи Михайля Семенка притягували різні свідчення, зокрема члена Спілки письменників Ярошенка: мовляв, поет скаржився на безгрошів'я та закриття ряду журналів, що змушує письменників відходити від творчості і займатися халтурою.

Поета на допитах також змусили згадувати про своїх колег. Зокрема про спілкування з письменником Андрієм Куликом. Останній був незадоволений тим, як Семенко відповів одному з авторів щодо сонетів, які той надіслав у редакцію газети "Комуніст". "Сейчас время советов, а не сонетов", — коментуючи те, що сонети позбавлені революційних мотивів, відповів Михайль.

У вересні 1937 року поет "вирішив" давати "правдиві та чистосердечні" свідчення. Про це він написав у заяві: "Визнаючи себе винним в активній участі в роботі української націоналістичної фашистської терористичної організації, прошу дати мені можливість приступити до правдивих показів в справі моєї контрреволюційної діяльності і її учасників, щоб я міг спокутувати свої тяжкі провини перед Радянською владою і Радянської батьківщиною".

У НКВД вирішили розстріляти поета Михайля Семенка. Вирок виконали у Києві 24 жовтня 1937 року.

 

Через 28 років у КҐБ надійшла заява від дітей розстріляного поета. Вони хотіли дізнатися долю батька і просили переглянути його справу.

У 1958 році справу Михайля Семенка припинили за відсутністю складу злочину.

У часи перебудови син Семенка — Ростислав — намагався отримати справу батька. "Матеріали слідства та суду для ознайомлення приватним особам не видаються", — так відповіли спецслужби. З Ростиславом наказали провести розмову і повідомити, що причетні до справи Михайля Семенка чекісти були засуджені та розстріляні.


Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.


Довідка: Михайль Семенко (Михайло Васильович Семенко) — 1892-1937 — поет доби Розстріляного відродження, основоположник і теоретик українського футуризму (також відомого як панфутуризм), організатор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань, модернізатор української лірики.


Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.


Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.