У Дніпрі декомунізували флагштоки на історичному музеї

Із флагштоків на двох корпусах музею зрізали заборонену в Україні радянську символіку – серп, молот і зірку

У Дніпрі на двох будівлях національного історичного музею імені Яворницького декомунізували флагштоки. Про це у вівторок повідомило Радіо Свобода.

 

Про заборонену символіку на флагштоках на початку серпня в соцмережах написав учасник бойових дій на Донбасі Олег Чистопольцев, допис набув розголосу. Як він розповів у коментарі Радіо Свобода, до 30-річчя Незалежності України він має намір встановити флагшток з державним прапором на своєму будинку, тому приглядається до стану флагштоків і прапорів у місті.

За його словами, синьо-жовті прапори у тримачах з радянською символікою виглядають досить дивно, і такі він помітив не тільки на будівлі музею, а й на інших спорудах у центрі міста.

"У центрі міста є такі тримачі. Статистики в мене немає, але, наприклад, такий тримач я помітив на будівлі, розташованій прямо на площі Героїв Майдану. Такий собі оксиморон – поєднання непоєднуваного. Чому я звертаю на це увагу? У себе на під'їзді до Дня Незалежності я хочу встановити тримач із прапором. Хочу поширити цю ідею, закликати мешканців – прикрасити свої помешкання, місто прапорами. Звертаю увагу також на стан прапорів, які вже є. Подекуди вони пошарпані, як ганчірки: люди повісили, але не стежать за ними", – розповів Чистопольцев.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.