В Одесі знайшли шість нових ям із останками жертв НКВС

Біля Одеського аеропорту, де в 1937-1941 роках НКВС масово розстрілював ночами й таємно закопували тисячі громадян, знайдено шість нових розстрільних ям із останками жертв комуністичних репресій

Про це повідомив відомий одеський історик-дослідник Олександр Бабич на своїй сторінці в Фейсбуці, передає Укрінформ.

 

"По 6 кілометру (Овідіопольського шосе - ред.). На сьогодні, 9 серпня, виявлено 6 розстрільних ям. Ями йдуть із інтервалом в 1 метр і менше (шалена щільність). Залягання останків починається з 1 метра 60 см. Ями правильної форми. Копалися під кількість засуджених до розстрілу напередодні. Щуп показує, що останки лежать у кілька шарів", - зазначив Бабич.

Як уточнив дослідник, стратиграфія показує, що тіла розстріляних присипали мінімально на 20-30 см землею, а потім просто в яму починали засипати сміття. Потім звалище сміття навозилось шарами й зарівнювалось, аби приховати місце розстрілів.

За словами Бабича, робота дуже важка: бульдозером знімають метр щільного будівельного сміття, потім екскаватор акуратно робить траншею, а потім вже лопатою і щупом перевіряється дно на предмет наявності останків. Відразу після цього фіксуються краї ями, протоколюється все й закривається. Максимальна повага до вбитих і всього, що може нам розповісти страшну історію цих сталінських злочинів.

"За такої щільності залягання не зрозуміло навіть, коли буде закінчено ці роботи. Але ми зобов'язані повернути ці імена в історію міста й перепоховати їх по-людськи", - підсумував історик-дослідник.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.