Бойовики Тиграя захопили місто всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Бойовики з північного регіону Ефіопії Тиграй взяли під свій контроль місто Лалібела, об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в сусідньому регіоні Амхарці

Про це повідомляє сайт bykvu з посиланням на британську телерадіокомпанію ВВС.

 

Лалібела, де знаходяться церкви 13 століття, висічені в скелі, є святим місцем для мільйонів православних християн.

Заступник мера Лалібела Мандефро Тадессе повідомив, що місто знаходиться під контролем повстанців Тиграя. Він додав, що стрілянини не було, але жителі тікають з міста, і він стурбований збереженням історичних церков.

"Це світова спадщина, і ми повинні співпрацювати, щоб гарантувати збереження цього скарбу", – сказав Мандефро.

Держдепартамент США закликав сили Тиграя з повагою ставитися до культурної спадщини Лалібела, оскільки Вашингтон стає все більш стурбованим конфліктом.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.