Краматорській школі присвоїли ім'я Степана Чубенка

У Краматорську школі №12 присвоїли ім'я Степана Чубенка, жорстоко вбитого в 2014 році проросійськими бойовиками

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на виконуючу обов'язки начальника міськуправління освіти Краматорська Олену Дригу.

 

"Так, сьогодні на сесії Краматорської міської ради депутатами було прийнято рішення про присвоєння загальноосвітній школі №12 імені свого колишнього учня Степана Чубенка", - сказала Дрига.

Вона зазначила, що ініціювали це рішення і учні, і педагогічний колектив школи, і депутати міськради, і в цілому громадськість Краматорська.

За словами Дриги, мама Степана і сьогодні працює в цій школі вчителем російської мови та літератури, і це рішення депутатів для неї, як і для всіх працівників та учнів школи дуже важливо і цінно.

Степан Чубенко, 1997 р.н., мріяв стати професійним футболістом, був воротарем футбольного клубу "Авангард" (Краматорськ). З початком проросійських виступів в Україні в 2014-му він з друзями брав участь у мітингах на підтримку цілісності України. Хлопці носили воду, продукти, засоби гігієни українським військовим, які прибули в місто. Під час обстрілу він допомагав спускатися в сховище літнім людям, носив їм воду, коли місто опинилося відрізаним від водопостачання. Ризикуючи життям, Степан зняв з міської площі прапор "ДНР".

У червні 2014 року його в Донецьку затримали бойовики з батальйону "Керч", за однією з версій - за блакитно-жовту стрічку на рюкзаку.

За даними розслідування, підтвердженими в українському суді, Степан зазнав тортур і був розстріляний бойовиками "ДНР" за проукраїнську позицію.

Степана Чубенка посмертно нагороджено орденом "За мужність" III ступеня.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.