У Верховині відкрили музей Криївка УПА

З ініціативи Івана Маківничука у Верховині відкрито музей Криївка - УПА

Про це повідомила заступниця голови Верховинської селищної ради Марія Маківничук, передає "Еспресо.Захід".

 

"Зроблено та відкрито музей Криївка УПА. Музей - у якому розказано історію ОУН і УПА.  Людей, які знані у нашому районі та області, та захищали рідну землю", - написала Марія Маківничук на своїй фейсбук-сторінці.

За її словами, ідея створення музею виникла давно. Матеріали для його створення збирали протягом двох років.

Участь у відкритті взяли представники влади, громадськості, ЗМІ, зокрема:  голова районної ради Юрій Філипчук, дочка голови братства УПА Дмитра Сливчука - Катерина Сливчук, представники музеїв - Микола Данилюк, Галина Кутащук, Василь Тупилюк та ін.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.