У головному кіноархіві Бразилії сталася пожежа

У місті Сан-Паулу виникла пожежа у одному з павільйонів Бразильської сінематеки – головного кіноархіву країни.

Про це повідомляє Globo.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

Перший сигнал про пожежу в одному з павільйонів Бразильської сінематеки надійшов до пожежної служби в четвер близько 18 години за місцевим часом (00:00 за Києвом). Загальна площа сховищ, розташованих за адресою загоряння, становить 6 356 квадратних метрів, тут знаходяться близько 240 тисяч кіноплівок.

Повідомляється, що на місці інциденту працювали 15 машин і близько 50 пожежників, які локалізували загоряння, причиною якого, за попередньою інформацією, стали профілактичні роботи в системі кондиціонування повітря.

За словами пожежників, в приміщеннях, де сталася пожежа, зберігалися фільми, датовані 1920-1940 роками, і історичні документи. Вогнеборці наголосили, що цінний вміст архівів "практично не постраждав".

Поліція розпочала розслідування цього інциденту.

Зазначається, що ще у квітні співробітники цього кіноархіву в соцмережах попереджали про небезпеку пожежі. Вони відзначали критичний стан архівів та небезпеку самозаймання нітроцелюлозної плівки.

Варто звернути увагу на той факт, що за 74 роки існування архіву він аж 4 рази пережив пожежі. В результаті останнього інциденту у 2016 році були втрачені близько 500 робіт.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.