Найбільше в світі поселення трипільської культури досліджують на Черкащині. ФОТО

Найбільше в світі поселення трипільської культури досліджують археологи поблизу села Легедзине на Черкащині. Керівник робіт Дмитро Черновол розповів, що з-під землі дістали рештки житла та посуду.

Про це повідомляє Суспільне. Черкаси.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Після реставрації артефакти віддадуть до єдиного в Європі заповідника, присвяченого цій культурі. Розміри розкопок видно з висоти пташиного польоту.

Дмитро Черновол розповів, що на місці розкопок, де нині поле, було найбільше трипільське поселення:

"У всьому світі немає знайдених поселень таких розмірів. Всі ми зосереджені на досліджені цього поселення-гіганта. Можна сказати, що це найкраще дослідження серед багатьох трипільських поселень, які розкопувалися".

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Чи дощ, чи спека – роботи не зупиняють. Знахідки спочатку розчищають пензликом, згодом відшкрібають ножем та фіксують. За словами заступника керівника експедиції Едуарда Овчінникова, цей посуд старший за єгипетські піраміди та на ньому подекуди видніється притаманний трипільцям розпис:

"На знахідках є малюнок, кераміка навіть зберігає форми як колись стояла".

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Як розповів Дмитро Черновол, ці виступи – залишки трипільських жител. Їх, як показав архелогам геомагнітний знімок, мало б бути два, третє не зафіксувала навіть техніка. Однак під час розкопок третє житло знайшли:

"Виявилося, що тут стоїть ще одна споруда, яка відсутня на геомагнітному плані", – розповів пан Дмитро.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Стіни чудово збереглися, додав чоловік, бо трипільці спалювали житло ритуальним вогнем, коли покидали поселення:

"Ми можемо за цими залишками прочитати їхню архітектуру, внутрішнє облаштування першого та другого поверхів".

На фото нижче показаний, який вигляд мав будинок трипільця шість тисяч років тому. Його відтворили працівники місцевого музею. Тепер це візитівка Легедзиного.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Як пояснив Владислав Чабанюк, в експозиції – кераміка із розкопів, якій характерний певний розпис:

"Є припущення, що на кубках зображували сакральний зміст, закодовували певну інформацію".

Масштаби трипільського поселення видно на плані, який зображений на фото нижче. Це геомагнітна зйомка.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Пан Владислав зазначив, що ці поселення можна вивчати роками та нині варто хоча б зберегти:

"Поселення-гіганти, великі гончарні горни найбільші в світі, найраніше в світі. Тут. На цій землі. До нас будуть приїжджати люди з вищими освітами, будуть відкривати очі і казати у нас були найбільші поселення в світі".

Владислав Чабанюк додав, що всі знахідки на цьому місці вони й надалі будуть досліджувати, накопичувати та систематизовувати.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.