У Дніпрі відновлять чотири історичні годинники

Депутати Дніпровської міської ради затвердили програму відновлення історичних міських годинників. Відповідне рішення ухвалили під час чергової сесії 28 липня.

Про це повідомляє Дніпровська міська рада.

 

"Програма передбачає відновлення трьох фасадних годинників та одного наземного, які мають історичну цінність для міста... Усього на програму планують виділити з міського бюджету 2,5 млн грн", – йдеться в повідомленні.

Перший годинник розташований на будівлі колишньої Міської Думи (нині Коледж культури та мистецтв), яку звели у 1901-1903 роках. У 1912 році на споруді встановили електричний годинник з музикою, циферблат мав нестандартну квадратну форму та арабські цифри. З 80-х років ХХ ст. годинник не працює.

Другий годинник – на вулиці Старокозацькій, 33 на Будинку мисливців, який було споруджено у 1914-1915-х роках у стилі модерн.

Третій фасадний годинник відновлять на будинку за адресою просп. Дмитра Яворницького, 102.

Четвертий годинник (наземний) раніше був розміщений на перехресті просп. Дмитра Яворницького та вул. Січових стрільців. Він хоч і "молодший" за фасадні годинники, але вже близько десяти років не працює. Його збудують наново.

Як зазначають у департаменті житлового господарства Дніпровської міськради, відновлення годинників – не лише збереження історичної цінності міста, а й підвищення туристичної привабливості. Одне з завдань, яке стоятиме перед підрядною організацією, – збереження автентичності з використанням сучасних матеріалів.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.