«Слуги» хочуть у День Незалежності проголосувати за скандальний Великий герб

Стало відомо, що розглянуть нардепи на позачергових засіданнях Ради 23 та 24 серпня

Верховна Рада України збереться на позачергові засідання 23 та 24 серпня. Нардепи, ймовірно, голосуватимуть за постанову щодо деокупації Криму, а також може бути проголосовано закон про Великий герб. Про це повідомила заступниця глави фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук в ефірі "Україна 24", передає "Главком".

 

За її словами, 23 серпня очікується голосування за постанову, яку ініціював голова парламенту Дмитро Разумков.

"Вона є на сайті Ради і підписана близько сотнею депутатів з різних фракцій. Вона є закликом до парламентів країн світу, до асамблей до роботи на рівні парламентів, яка саме стосуватиметься деокупації Криму", – пояснила Кравчук.

Водночас, на 24 серпня порядок денний ще не сформовано.

"Крім того, що це буде урочисте засідання до Дня Незалежності, очевидно, може бути проголосовано Великий герб. Гадаю, за наявності позитивних сигналів, що набереться 300 голосів, тоді це питання буде виноситися (на голосування – ред.)", – сказала Кравчук.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.