Церкви, некрополь і городище: окупанти у Криму знищили сотні тисяч артефактів

Під час будівництва траси "Таврида" в окупованому Криму Росія знищила сотні тисяч артефактів, які не підлягають відновленню.

Про це в Укрінформі на презентації тематичного огляду "Крим без правил: окупована власність" повідомила юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна.

 
Скіфське городище Кермен Бурун 
Фото: culture.voicecrimea.com.ua

"Під час будівництва цієї траси було розкопано безліч старовинних археологічних пам'яток, зокрема некрополь "Кирк Азизлер", скіфське городище "Кермен Бурун" і багато інших.

Під час всіх цих розкопок, які здійснювалися під протекторатом міністерства культури Росії, Російської академії наук та Ермітажу, було викопано досить багато артефактів. Ми вважаємо, що їх більше тисячі вони були або знищені, або вивезені з території Криму", - повідомила Підгорна.

За її словами, під час розкопок були зруйновані всі ці пам'ятки, "так як вони більше не підлягають відновленню, вони більше не можуть вважатися пам'ятками, оскільки покриті асфальтом, по них проходить траса "Таврида", - зазначила експертка.

За її даними, також багато порушень зафіксовано при будівництві військових об'єктів у Криму, "які є першочерговими для Російської Федерації".

"Наприклад, були зруйновані церкви, які знаходяться на території або поблизу військових баз, знищені археологічні пам'ятки, які датуються часом Візантійської та Османської імперій", - повідомила юристка.

За її даними, представники Російської академії наук заявили, що на території Херсонеса Таврійського їм належить "викопати не 100 квадратних метрів, а 30 тисяч квадратних метрів, що говорить про масштаби будівництва, яке готується і вже відбувається там".

Як зазначила Підгорна, всі незаконні археологічні розкопки проводяться в основному під егідою і контролем Російської академії наук, а також Ермітажу.

"Досить багато представників цих структур безпосередньо приїжджають на територію Криму і проводять незаконні археологічні розкопки, руйнують ті знахідки, які вони знаходять, або вивозять їх за межі півострова і презентують як частину російської культури і частину російського надбання", - підкреслила експертка.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.