ЮНЕСКО може забрати у Стоунхенджу статус памʼятки світової спадщини

Орган з питань спадщини ООН попередив Велику Британію, що Стоунхендж помістять у список культурних цінностей, що перебувають під загрозою, якщо за кілька сотень метрів від нього збудують трикілометровий дорожній тунель.

Про це повідомляє The Guardian.

 

ЮНЕСКО пояснила міністрам, що після зарахування до списку обʼєктів, що перебувають під загрозою, автоматично втрачається статус всесвітньої спадщини.

Очікується, що Стоунхендж позбудеться свого статусу, якщо біля нього побудують тунель. Міністр транспорту Грант Шаппс дав зелене світло цій схемі у листопаді, попри попередження ЮНЕСКО про те, що це "несприятливо вплине" на історичну цінність району.

Він пояснював, що тунель позбавить від заторів, а ділянка, що проходить повз Стоунхендж, сховається під землею, і автомобілі не будуть муляти очі відвідувачам памʼятника.

Кріс Блендфорд, президент Всесвітньої спадщини Британії, поскаржився на "низький рівень обізнаності на урядовому рівні" про важливість обʼєктів ЮНЕСКО у країні. Він сказав, що багато з них критично недофінансовані, і що у міністрів немає бажання максимально використовувати пропозиції щодо обʼєктів всесвітньої спадщини.

ЮНЕСКО також зверне "більш серйозну увагу" на ще 31 обʼєкт у Британії, включно з Вестмінстерським палацом і Королівськими ботанічними садами в Кʼю.

Органи культури попереджають, що Велика Британія підриває свою глобальну репутацію у галузі збереження своїх "неперевершених" історичних цінностей. Очікується, що Стоунхендж стане наступним у черзі на втрату свого статусу всесвітньої спадщини після Ліверпулю.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.