У Львові презентували проморолик про важливість історичних будівель

У Львові зняли промоційний відеоролик про необхідність збереження історичних будівель міста. Зробили це студентки Українського католицького університету Христина Олексюк, Вікторія Вострякова, Валентина Палиця, Аліна Корецька, Уляна Онищук у рамках навчальної дисципліни «Рекламні комунікації» та у співпраці із ЛКП «Бюро спадщини» управління охорони історичного середовища

Про це повідомляє львівське Бюро спадщини.

"З командою "Lama agency" довго вагалися, як можна зняти соціальну рекламу так, щоб вона була до вподоби різним аудиторіям, та при цьому актуалізовувала потребу збереження будівель в історичному ареалі міста. Тому ми вирішили висвітлити дві любовні історії, які відбувалися у різні часові проміжки. Це спосіб передати через любовну історію та гру контрастів: як було колись та як зараз виглядають будівлі всередині", — розповіла режисерка Христина Олексюк.

Зйомки відбувалися навесні цього року у декількох локаціях в центрі Львова.

"Наша команда пройшла близько 30 під'їздів. Ми побачили, що дуже мало з них в хорошому стані, тому вибрали під'їзди на вулиці Богомольця, 6, із дуже красивим відновленим вітражем та на вулиці Левицького, 26, із мармуровими сходами. На жаль, на Дорошенка, 19 знаходиться один з найбільш моторошних під'їздів. Ми хотіли привернути до цього увагу, адже він повинен також бути належним чином відреставрований", — додає Христина.

Головні ролі зіграли Марина Савенкова та Денис Боєчко.

"На жаль, деякі мешканці, які живуть в історичних будівлях, не до кінця розуміють їхню цінність та потребу берегти цю спадщину. Промо відео у такому жанрі — це один із способів комунікувати із людьми, на яких лежить спільна відповідальність за збереження міської спадщини", — зазначив директор ЛКП "Бюро спадщини" Павло Богайчик.

Нагадаємо, "Бюро спадщини" та управління охорони історичного середовища розпочали проєкт "Де межа", щомає на меті проінформувати мешканців історичної частини міста про цінність будинків та міського простору, в яких вони живуть. Цей проєкт триватиме до кінця року та передбачає десяток онлайн- та офлайн-подій.

Так, в рамках проєкту "Де межа", мешканці будинків в історичних будівлях отримають листівки з інформацією про міські програми співфінансування. У них також буде зазначено, куди звертатися і з ким радитися, якщо у жителів виникне потреба щось змінити в історичних помешканнях.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.