У Хорватії знайшли бронзовий шолом часів греко-перських воєн

Вкрай рідкісний бронзовий греко-іллірійський військовий шолом, який використовувався в Греції під час греко-перських воєн, був знайдений в гробниці в хорватській Далмації

Про це повідомляє НВ.

Вражаюча знахідка була зроблена у 2019 році під час дослідження в печерній гробниці Закотарац, розташованої на півострові Пелешац в південній Далмації.

Гробниця належала грецькому воїну, похованому приблизно у 4 столітті до нашої ери.

 
Шолом знайдено у 2019 році. Дослідження опубліковане на сайті Archaeology News Network у листопаді 2020 року

Форма культового шолома з відкритим обличчям, який археологи вважають особливо рідкісною знахідкою, виникла на Пелопоннесі в VIII і VII століттях до нашої ери.Цей особливий стиль шолома, який протягом століть став культовим головним убором грецьких воїнів, вперше було використано етрусками і скіфами. Пізніше він став відомий як іллірійський шолом.

Археологи також виявили в тій же хорватської могилі скарбницю стародавньої зброї, включаючи списи і ножі. Якнайменше, двоє інших людей були поховані разом з воїном, в тому числі жінка, у якої був виявлений бронзовий браслет.

Серед знахідок були "п'ятнадцять бронзових і срібних фібул (застібок), дванадцять голок, кілька спіральних бронзових прикрас і пінцетів, а також кілька сотень скляних і бурштинових намистин".

Знахідка була зроблена, коли археологи працювали над відновленням пошкодженого кургану. Прямокутний простір кургану становило приблизно 3×2 м. Тіло воїна було поховано в гробниці в напрямку захід-схід, але, на жаль, його кістки, за словами археологів, були знайдені в "досить поганому стані".

Ще одним скарбом, знайденим в могилі, були тридцять ваз переважно грецького походження — хоча дослідники вважають, що вони були виготовлені як аттичними, так і італійськими майстернями. На думку археологів, такі посудини були одними з найдорожчих ваз, виготовлених в той час.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.