Таємниця печер Анкор Черч, що могли бути домівкою середньовічного короля. ФОТО

Печерне приміщення у Центральній Англії, яке вважали відомим лише з XVIII сторіччя, створили набагато раніше – у Середньовіччі. Такими є висновки нового дослідження.

Про це пише ВВС. Україна.

 
фото: PA MEDIA

Вчені вважають, що кімнати в печерах Анкор Черч у графстві Дербішир люди створили ще у IX сторіччі, аби там жив відправлений у заслання англо-саксонський король.

Ці печери можуть бути серед найстаріших житлових об'єктів на території Британії. Такого висновку дійшли спеціалісти з Інституту культурної спадщини при Королівському університеті сільського господарства (RAU) та компанії Wessex Archaelogy.

Печери Анкор Черч належать до переліку історичних об'єктів Великої Британії, які перебувають під охороною. Проте раніше вважали, що це природні утворення, які знайшли і почали використовувати як приміщення лише у XVIII сторіччі.

Тоді місцеві аристократи розширили їх і почали влаштовувати всередині свята.

 
фото: PA MEDIA

Керівник нинішнього дослідження, археолог Едмунд Саймонс, вирішив зібрати команду, щоб уважно вивчити цей об'єкт в рамках проєкту, присвяченого печерам Великої Британії. Результати перевищили очікування.

"Це не природна печера. Я не можу уявити процес, який створив стіни, двері, вікна, не кажучи вже про колони", - каже Саймонс.

Саймонс та його колеги провели ретельні вимірювання та дослідження за допомогою дрона, щоб відтворити початковий план приміщення, яке складалося з трьох кімнат та каплиці.

Дослідники дійшли висновку, що вузькі дверні отвори та вікна у приміщенні нагадують стародавню саксонську архітектуру.

 
фото: PA MEDIA

Подібні приміщення могли бути житлом для середньовічних відлюдників, однак географічне положення печери Анкор Черч та місцевий фольклор підштовхнули археологів до сміливіших припущень.

За кілька кілометрів від печер є англіканська церква Святої Марії та Святого Хардульфа, яку заснували у VII сторіччі. Про святого Хардульфа історики знайшли згадку на фрагменті книги XVI сторіччя:

"Святий Хардульф мешкає у келії всередині скелі, неподалік від ріки Трент".

Місцевий фольклор пов'язує Святого Хардульфа з Ердвульфом, королем північного англо-саксонського королівства Нортумбрія. Він натякає, що це одна й та сама людина.

Археолог Едмунд Саймонс переконаний, що це припущення має рацію, і король Ердвульф, якого скинули з трону Нортумбрії у 806 році, став відлюдником і оселився у печері Анкор Черч.

Слово "відлюдник" може асоціюватися у людей з образом старого бороданя, але, за словами Саймонса, в Ердвульфа, скоріше за все, були послідовники, які вважали його святим. Тож печери зробили придатними для його життя та спілкування з людьми.

"Архітектурна подібність з саксонськими будівлями, а також задокументована асоціація Хардульфа та Ердвульфа дозволяють із впевненістю припускати, що ці печери створили та розширили, щоб вони були домівкою для короля-вигнанця", - підсумовує Саймонс.

"Це дивовижно, як приміщення, яке було домівкою, могло існувати у всіх на очах 1200 років, а історики, антиквари та археологи не підозрювали про це", - додав професор археології з RAU Марк Гортон.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.